На Чернігівщині поховали трьох військових: Баранова, Медвідя та Мартиненка

22 вересня 2026, 21:23 ·356 слівредакція

22 вересня на Чернігівщині провели в останню путь трьох військовослужбовців — Ігоря Баранова, Михайла Медвідя та Олега Мартиненка. У Прилуках цього дня оголосили Днем жалоби.

Ігор Баранов народився 29 січня 1979 року в Острі. Навчався в Остерській ЗОШ №1, згодом — в Остерському будівельному технікумі. Строкову службу проходив у штабі ППО в Києві, після звільнення залишився працювати в столиці — в компанії «Еліт-таксі» та інших структурах. У грудні 2025 року долучився до лав Національної гвардії України. Помер 18 вересня 2026 року. Поховали його на кладовищі в Острі.

Михайло Медвідь народився 29 жовтня 1964 року в селі Троїцьке Новгород-Сіверського району. Закінчив Дніпродзержинський технікум фізичної культури. У 1983–1985 роках проходив строкову службу, пізніше здобув освіту в Чернігівському педагогічному інституті та розпочав службу в органах Міністерства внутрішніх справ. До 1997 року працював у карному розшуку, далі служив у військовій частині 3041. У 2022 році став на захист України, а після демобілізації добровольцем долучився до Славутицького добровольчого формування територіальної громади. Помер 18 вересня 2026 року. Поховали військового у Славутичі. У нього залишилися дружина та двоє синів.

Олег Мартиненко народився 4 березня 1980 року в Прилуках, дитинство провів у Рожнівці. Захоплювався кіньми та верховою їздою. Навчався в Прилуцькій школі №2, після дев'ятого класу вступив до професійного училища, де здобув спеціальність монтажника-газозварника. Строкову службу проходив у 72-й бригаді, згодом отримав звання старшого сержанта. У 1999–2006 роках працював на Прилуцькому заводі «Білкозин», а з 2016-го — водієм маршрутного автобуса. У 2014 році добровільно став до лав Збройних сил України, у складі 1-ї танкової бригади брав участь у бойових діях на Луганському напрямку. Серед побратимів мав позивний «Мартин».

«З перших днів повномасштабного вторгнення Олег знову став на захист рідної Прилуччини та України. Окрім військової служби, активно волонтерив, допомагав захисникам і підтримував українських воїнів», — зазначили у громаді.

У березні 2026 року він доєднався до лав ЗСУ та виконував бойові завдання на Сумському напрямку. Загинув 20 вересня 2026 року під час виконання бойового завдання. Поховали бійця у Прилуках. У нього залишилися дружина, дві доньки, мати та брат.