Боєць 65-ї ОМБр розповів про 197 днів оборони на Запорізькому напрямку

Військовий на позивний «Корінь» служить у 65-й окремій механізованій бригаді, яка воює на Запорізькому напрямку. Він доброволець із Київщини, починав у складі добровольчого формування територіальної громади, згодом служив у 58-й бригаді. На передовій він тримав оборону двічі: спочатку 101 день, а потім ще 96.

За словами «Кореня», російські війська прострілюють кожен метр позицій, тому звичайна логістика неможлива. Вантажі доставляють дронами: «Нам скидає посилку «Баба-Яга», як її називають. І її разом малий дрон супроводжує». Координати скидання коригують по рації, а бійці мають подати сигнал рукою, після чого сховатися. Іноді вантаж падає далеко, і позицію доводять у метрах — направо, вперед, на захід чи схід. Виходити по нього можна лише після команди й перевірки неба на присутність ворожих безпілотників.

Російські військові спостерігають за скиданнями й фіксують позиції, після чого відкривають вогонь. «Я на своїй шкурі відчув: за метр від мене прилітало п'ять FPV, перебивало всі колодки, всі перекриття, засипало усе. Робили новий вихід. І контузило, дуже страшно», — згадує боєць. За його словами, застосовують також протитанкові ракетні комплекси, запальні боєприпаси та скиди з невідомою хімічною речовиною. Він зазначає, що щонайменше тричі виходи за вантажем завершувалися фіксацією дронами та обстрілом, тому єдиним порятунком була постійна робота лопатами.

Найціннішим у бліндажі «Корінь» називає питну воду. Під час скидань пляшки часто розбиваються, тому цілими долітає обмаль. «Буває, шість пляшок скидають, а одна тільки ціла залишається. У нас як води не було, то дощ збирали в будь-який посуд. Узимку сніг збирали з брудом, розтоплювали, через бинт проціджували та пили потроху, бо економили. Ми робили по два ковтки до наступної посилки», — розповів він. Коли доставка дронами неможлива, використовують наземні роботизовані комплекси з камерами, які привозять підписані вантажі одразу на кілька позицій.

Остання ротація, за словами бійця, була найважчою. Евакуація відбувалася машиною MaxxPro, яка підірвалася на двох мінах. Далі група йшла пішки під мінометним і реактивним обстрілом по багнюці. Один боєць дістав важке поранення. Двоє вийшли без берців, які залишилися в мулі. На дорозі їх чекав джип.

Попри пережите, «Корінь» каже, що головне — побороти власний страх: «Хто крім нас піде? Ті, хто вдома сидить? Вони не підуть, вони не вмотивовані. Головне — налаштувати себе». Триматися йому допомагають думки про родину.