Боєць ТрО сім діб виносив пораненого побратима з поля бою

Інцидент стався, коли Дмитро разом із товаришем вирушили до колодязя через річку. На зворотному шляху військовий наступив на протипіхотну міну та отримав тяжке поранення. Попри страх і розгубленість, Дмитро одразу надав першу допомогу: затягнув пораненого до бліндажа, наклав турнікет нижче коліна, а після консультації з медиками — ще один.

До повномасштабного вторгнення чоловік працював у будівельній сфері. Після початку війни він добровільно вступив до лав територіальної оборони, пройшов вишкіл і перевівся до штурмового підрозділу, де отримав перше поранення. Згодом у його службі був перерва майже на рік через самовільне залишення частини, але зрештою він повернувся до війська — цього разу до 128 окремої важкої механізованої бригади «Дике Поле».

Протягом семи діб Дмитро залишався поруч із пораненим: стежив за станом, перевіряв турнікети, контролював кровотечу та постійно розмовляв із побратимом, щоб той не втрачав свідомість. Ворожі дрони й артилерія не дозволяли підвести техніку для евакуації.

На сьомий день з’явилося коротке вікно для вивезення. Разом із ще одним військовим Дмитро поклав пораненого на пластикові ноші та понад два кілометри ніс його до квадроциклів, які доправили бійця до медиків. Лише після передачі пораненого лікарям Дмитро зміг заспокоїтися.

Зараз врятований військовий проходить лікування та регулярно телефонує Дмитру, щоб подякувати. «На війні людина поруч — це більше, ніж побратим. Він стає ріднішим за багатьох інших, бо саме від нього дуже часто залежить твоє життя», — підсумовує Дмитро.