Железняк розібрав проєкт бюджету-2027: більше грошей апаратам і судам, питання виплат військовим відкрите

За словами нардепа, на безпеку й оборону в проєкті закладено 4 трлн 885 млрд грн, із яких 1 трлн 791,7 млрд грн призначено на оплату праці та інші виплати. Безпосередньо на грошове забезпечення армії додають близько 143 млрд грн, однак Железняк не вважає цю суму гарантованим підвищенням зарплат військових.

За його підрахунками, у фінансуванні виплат військовослужбовцям уже утворилася нестача понад 300 млрд грн. Додаткові кошти, на думку депутата, можуть піти на закриття цієї діри, а не на збільшення щомісячних виплат. Мінімальна базова виплата для військовослужбовця наразі залишається на рівні близько 20 тисяч грн. Підвищення грошового забезпечення військових Железняк назвав своєю головною вимогою під час розгляду бюджету у Верховній Раді.

Водночас фінансування державних апаратів зростає. Додаткові витрати на Офіс президента, апарат Верховної Ради, Центральну виборчу комісію та інші органи депутат оцінив у близько 1,5 млрд грн. Витрати на зарплати в Офісі президента, за його словами, збільшуються приблизно на 22%.

Окремо він звернув увагу на ЦВК: у проєкті зазначено, що вибори можуть відбутися лише після скасування воєнного стану, тому окремих коштів на їх проведення не закладають, проте саму комісію продовжують фінансувати.

Фінансування Державної судової адміністрації планують збільшити приблизно з 24 до 32 млрд грн — приріст становить близько 8,5 млрд грн, або 35%. Причиною стало рішення більше не використовувати для розрахунку суддівських окладів занижений і заморожений прожитковий мінімум: тепер зарплати суддів рахуватимуть від повного показника. Відповідну норму раніше ухвалила Верховна Рада, і Железняк зазначив, що не підтримував це рішення.

Депутат визнав, що суддям потрібна гідна оплата праці, але назвав несправедливим те, що на судову систему додаткові мільярди знаходять, а питання виплат військовим залишається без чіткої відповіді. За його словами, 8,5 млрд грн точно не були б зайвими для армії.

У проєкті також зберегли близько 935 млн грн на державне фінансування політичних партій. Железняк виступає проти таких витрат під час повномасштабної війни та планує подати правку про їх скасування. Фінансування телемарафону не прибрали — на нього передбачають близько 1,6 млрд грн. Ще приблизно 5,4 млрд грн можуть виділити на програму, пов’язану з інформаційною безпекою, національною ідентичністю та туризмом, що на 1,4 млрд грн більше за попередній план. Загалом телемарафон і ця програма можуть коштувати бюджету близько 7 млрд грн.

Крім того, у документі передбачили можливість створення фонду відновлення, якщо Верховна Рада погодиться підвищити ставку ПДВ на один відсотковий пункт. Від такого рішення уряд розраховує отримати близько 59–60 млрд грн.

Соціальні показники в проєкті змінюються незначно: мінімальну зарплату пропонують підвищити на 899 грн — з 8647 до 9546 грн, а прожитковий мінімум — на 350 грн, до 3559 грн.

Проєкт бюджету ще може змінитися: його мають розглянути в парламентських комітетах, після чого депутати подаватимуть правки. Остаточні суми стануть відомі лише після ухвалення закону Верховною Радою.