Білецький: Росія може не досягти цілей до 2027 року, тоді відкриється шанс на переговори

Командир 3-го армійського корпусу бригадний генерал Андрій Білецький заявив, що Росія найближчим часом не зможе досягти стратегічних цілей у війні проти України, а навесні 2027 року перед Кремлем може постати питання про доцільність її продовження.
Про це Білецький сказав під час онлайн-виступу на конференції Ялтинської європейської стратегії (YES). За даними українських і західних розвідок та аналізу відкритих джерел, російське військово-політичне керівництво має дві стратегічні цілі: захоплення Донецької та Луганської областей і виснаження спроможності України продовжувати опір. Виконати ці завдання російська армія планує до початку 2027 року, однак командир 3-го АК вважає такий сценарій нереалістичним.
“В українського фронту є усі шанси втримати вигідні рубежі оборони — пояс “міст-фортець”, а також поліпшити становище на деяких ділянках донецького фронту. Найближчим часом ми продемонструємо результат, який буде беззаперечним”, — заявив Білецький. За наявними даними, саме цими днями він очолює командування угруповання військ “Центр”.
За його словами, ситуація на фронті залишається складною, але нинішній період не є найважчим для української армії порівняно з попередніми роками. Окремо Білецький наголосив на важливості посилення протиповітряної оборони: одним із ключових випробувань для України він назвав здатність захистити небо від балістичних ракет і реактивних дронів. Якщо це вдасться та водночас вдасться утримати ключові оборонні рубежі, навесні 2027 року Росія може опинитися перед необхідністю переглянути доцільність продовження війни.
“Вже у березні-квітні перед противником постане екзистенційне питання, як і навіщо продовжувати війну, якщо в ній не було досягнуто жодної зі стратегічних цілей”, — сказав командир 3-го армійського корпусу. На його думку, саме цей момент міг би стати найкращим для початку переговорів щодо стійкого миру на умовах України.
Говорячи про оборону на Донеччині, Білецький має на увазі систему укріплених населених пунктів у районі Слов’янська, Краматорська, Дружківки та Костянтинівки. “Пояс міст-фортець” — це комплекс оборонних укріплень із розвиненою військовою інфраструктурою та мінуванням. За даними 3-го армійського корпусу, ця лінія завдовжки близько 50 км формувалася протягом років повномасштабної війни та є одним з основних елементів української оборони на сході. Білецький вважає, що українські сили мають можливість утримати цей пояс і покращити становище на окремих ділянках фронту вже найближчим часом.
Президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що Україна не погодиться добровільно вивести війська з Донецької і Луганської областей, відкидаючи відповідну переговорну позицію Кремля. У лютому він наголошував, що українські сили не залишать регіон, де на підконтрольній Україні частині Донбасу проживають близько 200 тисяч людей, і що саме на Донеччині розташовані одні з найкращих українських оборонних рубежів, а відхід із них відкрив би російській армії шлях углиб країни. Зеленський також заявляв, що вихід ЗСУ з Донбасу сам по собі не означатиме завершення війни, оскільки Росія збереже значні сили, зможе накопичити їх і згодом знову перейти в наступ.
У квітні президент сказав, що вихід України з Донбасу не можна подавати як компроміс: відступ із нинішніх позицій створив би для РФ можливості для масштабних маневрів у напрямку Харкова та Дніпра, а також міг би негативно вплинути на моральний стан української армії та спричинити розкол у суспільстві. Після переговорів в ОАЕ Зеленський заявляв, що територіальне питання, передусім щодо частини Донецької області, залишається ключовим і компромісу щодо нього немає, а вимоги передати території означають зміну територіальної цілісності держави. Одним із варіантів, який пропонували США, була вільна економічна зона, однак Київ наполягав на збереженні українського контролю над територіями, які нині перебувають під контролем України. У серпні Зеленський розповів, що незмінними першочерговими цілями російських військ залишаються Костянтинівка, Слов’янськ і Краматорськ, і що Путін поставив перед російським командуванням завдання до кінця 2026 року завершити окупацію Донецької та Луганської областей.
У вересні 2026 року спостерігається нова активізація дипломатичних контактів за участю США. На початку місяця спецпредставник президента США Стів Віткофф та Джаред Кушнер відвідали Москву, а згодом Київ, де 6 вересня провели переговори з Володимиром Зеленським. Після зустрічей Зеленський заявив, що американська сторона представила кілька “дуже хороших, вартісних ідей” щодо завершення війни, а Україна підтвердила готовність працювати над відновленням тристороннього переговорного формату за участю США та Росії.
Водночас 10 вересня Зеленський заявив, що тристоронньої зустрічі (Україна-США-РФ) до завершення парламентських виборів у Росії, запланованих на 20 вересня, не буде. За його словами, українська та американська команди продовжують контакти, а перші результати переговорного процесу можуть з’явитися до кінця вересня. Раніше Зеленський наголошував, що Україна готова до припинення вогню та переговорів за умови реального руху до завершення війни.
Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров 12 вересня заявив, що Москва готова до переговорів з Україною, однак не має наміру припиняти бойові дії на час їх проведення. Того ж дня керівник офісу президента України Кирило Буданов розповів, що новий раунд тристоронніх переговорів щодо миру можуть провести у жовтні.
Читайте також
Ще в розділі «Фронт»
- Порт Констанца оголосив тендер на модернізацію залізничних колій
- З полону повернули чотирьох захисників зі Львівщини
- У 425-му полку «Скеля» заперечують переведення штурмовиків в інші частини
- Командир БпЛА: ворог вийшов на околиці Слов'янська
- Удар по «Криворіжсталі» та «Запоріжсталі»: аналітик пояснив нову логіку РФ






