Балістика по Києву: які ракети РФ застосовує та чим їх можна збити

У липні 2026 року російські війська завдали по Києву 10 ударів різної інтенсивності, атаки продовжуються і в серпні. Противник використовує переважно балістичні, аеробалістичні та гіперзвукові ракети, які звичайні засоби ППО перехопити не можуть. З наявних у Силах оборони комплексів такі цілі здатні вражати лише ЗРК Patriot та SAMP-T.

Основний боєприпас, яким РФ б'є по столиці, — ракета 9М723 оперативно-тактичного комплексу «Іскандер-М». Її дальність сягає 500 км, а максимальна швидкість на кінцевій ділянці траєкторії — 2100 м/с. Запуски здійснюються з території Брянської та Курської областей, що дозволяє тримати пускові установки поза зоною ураження. Повний шлях до цілі ракета долає трохи більш ніж за три хвилини, а від кордону до Києва — за півтори хвилини.

Бойова частина 9М723 масою 500 кг виконана як бетонобійна бомба радянського зразка БЕТАБ-500, здатна пробивати кілька бетонних перекриттів. Також застосовуються касетні боєголовки з 54 суббоєприпасами 9Н730, які розкидаються на висоті 900–1400 метрів і вкривають великі площі.

Серед інших загроз — аеробалістична ракета Х-47М2 «Кинжал», що запускається з літака МіГ-31К. Повітряний старт збільшує дальність і розганяє ракету до понад 3000 м/с, що робить її перехоплення ще складнішим.

Україна наголошує на потребі в додаткових комплексах ППО та боєприпасах до них. Зокрема, згадується система THAAD, яка проєктувалася для заатмосферного перехоплення балістичних ракет, але не розрахована на низьколітаючі цілі на кшталт «Циркона» чи «Онікса», до того ж її боєкомплект дефіцитний.

Раніше внаслідок удару касетними боєприпасами по сортувальному центру «Нової пошти» в Києві постраждали люди, а об'єкт зазнав руйнувань. Після масованої атаки в усіх районах міста зафіксували погіршення якості повітря через пожежі, найкритичніша ситуація — в Оболонському та Святошинському районах.