Бабенко: перехоплення реактивних «шахедів» впало до 60%, купол над Києвом — за 1–2 місяці

Показник перехоплення поршневих безпілотників силами ППО сягав 90%. З появою реактивних модифікацій він, за даними Повітряних сил ЗСУ, знизився в середньому до 60%. Розбір причин уразливості та помилок вітчизняного оборонпрому опублікував засновник і СЕО компанії Vyriy Industries Олексій Бабенко.

Російські реактивні засоби поділяють за конструктивною складністю. «Герань-3» і «Герань-4» зберегли дельтоподібне крило стандартного «шахеда», але отримали реактивний двигун. «Герань-5» за конструкцією нагадує гібрид дрона та крилатої ракети. «Бандероль» — малогабаритні ракети з високою швидкістю та низькою траєкторією.

Від класичних крилатих ракет їх відрізняє силова установка: замість складних двохконтурних турбореактивних двигунів використовують одноконтурні реактивні, запозичені з цивільного авіамоделювання.

Головний виклик — не лише швидкість (понад 500 км/год для малих ракет), а й скорочення часу реакції. Радари фіксують ціль із мінімальним часовим вікном, а затримка передачі даних екіпажам знижує точність перехоплення. Додається розрив за висотами: «Бандероль» летить на висоті до 50 метрів, де її не бачить радіолокація, інші типи заходять на 4 км, де працювати здатна лише авіація чи спеціальні перехоплювачі.

Система ППО, розрахована на повільні поршневі цілі, виявилася малоефективною проти реактивних апаратів. Мобільні вогневі групи та ЗРК показують точність, але їхня кількість обмежена, а вартість ракет висока.

Затримка з вітчизняною відповіддю, за словами Бабенка, стала наслідком ілюзій і замовчування проблем. У Vyriy Industries тривалий час вважали, що ринок має готові рішення. На нарадах у Міноборони та РНБО виробники декларували високу готовність, приховуючи реальні обмеження: заявлена швидкість на випробуваннях трималася іноді лише 10 секунд, а дальність розраховували для ідеальних умов із попутним вітром. Поодинокі збиття взимку часом були наслідком технічних збоїв самих ворожих БПЛА.

Серед проблем — гострий дефіцит інженерів, здатних розраховувати математику польоту, та обмеженість грантів: грант Brave1 у 8 млн грн покриває лише 8 місяців розробки прототипу командою з 10 осіб, але не дає заводського масштабування. Більшість команд роками копіювали дрон «Sting» на китайських деталях.

Прикладом нової кооперації стала система «Зірка», створена компанією Noctis спільно з підрозділом DarkNode. Вранці перед першою зустріччю розробники планували закрити проєкт через брак коштів. Нині «Зірка» має підтверджені збиття реактивних «шахедів» завдяки системі донаведення. Якщо зимові версії розвивали 380 км/год, то оновлені модифікації досягають понад 400 км/год із піковими 460 км/год, що закриває потребу знищення «Герань-3» та «Герань-4». Для «Герань-5» і ракет «Бандероль» розробляють окремі експериментальні вироби.

Паралельно Vyriy Industries розвиває проєкти «Блискавка» (аналог ворожого баражувального боєприпасу «Молнія»), розвідувальні літаки та літаки-носії «Сокіл» і «Вересень», власне виробництво оптоволокна, купівлю проєкту «Нарк» та софтові рішення для оборони.

За даними ГУР, лише у серпні рф виробила близько 3000 одиниць «Герань-4»/ПСП. Наздогнати ці обсяги одним типом зброї неможливо, тому потрібна ешелонована система: швидкісні коптери закриють 60–70% загрози на підступах до міст, турбореактивні та імпелерні літаки перехоплюватимуть швидкісні цілі на середніх і великих висотах, авіація та ЗРК прикриватимуть найкритичніші об'єкти. Невирішеним бар'єром залишається математична задача перехоплення на зустрічному курсі.

На постачання впливають і бюрократичні чинники. Процесуальні дії ДБР та БЕБ щодо перевірок виплат на ФОП призвели до тримісячного простою виробничих ліній Vyriy Industries, зупинивши масштабування 10-дюймових FPV-дронів і літаків «Сокіл»; випуск «Зірки» вдалося зберегти. Підозри у виведенні коштів Бабенко називає безпідставними, оскільки виведення дивідендів через «Дія.City» під 9% дешевше і легальне, тоді як розрахунки з ФОП коштують 9% плюс додаткові податки підприємця.

За умови, що ворог не масштабує запуски втричі, а залученість оборонних підприємств і державних структур збережеться, сформувати ефективний купол над Києвом та суттєво зменшити кількість прильотів вдасться протягом 1–2 місяців.