У Вінниці автопробіг нагадав про зниклих безвісти оборонців

30 серпня, у Міжнародний день зниклих безвісти, у Вінниці відбувся автопробіг на підтримку військовослужбовців, доля яких невідома. Участь у заході взяли понад пів сотні автівок.
Колона стартувала від вулиці Гетьмана Мазепи, рухалася вулицею Брацлавською до Центрального мосту та фінішувала поблизу центрального ринку. На автомобілях розмістили українські прапори, світлини та позивні захисників.
Організаторка заходу Ірина Богусевич, дружина зниклого безвісти військовослужбовця, розповіла, що її чоловік Олександр захищав Україну з 2018 року. Він служив у військовій частині 3008, згодом перейшов до «Червоної Калини», брав участь у бойових діях та мав статус учасника бойових дій з 2020-го.
У серпні 2024 року боєць зник під час виконання завдання на Донеччині. Територія на той момент уже була окупована, і жоден із побратимів із того завдання не повернувся. За словами Ірини, за кілька днів після зникнення в одному з російських телеграм-каналів з’явилося відео з позиції, де був її чоловік. На кадрах видно кулемет із номером — Олександр був кулеметником. Наприкінці відео — бліндаж із тілами семи бійців. «Я довго дивилась це відео — засинала і прокидалась із ним. Шукала будь-які деталі — годинник, ланцюжок, зачіску. Але не всіх можна впізнати», — сказала вона.
Після зникнення чоловіка Ірина долучилася до акцій та ініціатив на підтримку зниклих безвісти і полонених. Вона зазначила, що рішення взяти участь в автопробігу було прийняте без вагань, адже 30 серпня — Міжнародний день зниклих безвісти. «Кожен має бути знайдений та повернений до дому, до рідних. Я тут за свого чоловіка, за його побратимів, за кожного хто зник безвісти, за кожну родину яка переживає цей біль та горе», — додала вона.
До автопробігу приєдналася й Альона Купрійчук, чоловік якої зник у листопаді 2025 року. Вдома на нього чекає шестирічний син Артем. Жінка розповіла, що бере участь у таких заходах не вперше, адже вони потрібні, щоб суспільство не звикало до чужого болю і не забувало про тих, хто досі зник безвісти. «Поки ми говоримо, нагадуємо та боремося, вони не залишаються лише цифрами у списках», — зазначила вона.






