Аудит оборонних закупівель: у 2024 році втрати склали $1,2 млрд

Засекречені дані внутрішніх аудитів, які охоплюють 2024 та 2025 роки, свідчать про втрати України у розмірі приблизно $1,2 млрд лише у 2024 році. Причини — шахрайство, марнотратство та неефективне управління у сфері оборонних закупівель.

Аудитори виявили, що закупівельне агентство обирало дорожчі тендерні пропозиції, не перевіряло спроможність підрядників виконати контракти та укладало нові угоди з компаніями, які раніше не виконували зобов’язань. Невідомо, чи Агентство оборонних закупівель реагувало на ці висновки.

Один із задокументованих випадків стосується Павлоградського хімічного заводу, який у 2024 році поставив війську 233 тисячі непридатних мінометних снарядів із дефектними детонаторами чи пороховим зарядом. Спочатку підприємство заявляло про брак потужностей, але згодом без пояснень змінило дані, після чого отримало контракт. Попри надходження бракованої продукції, завод продовжив отримувати замовлення, зокрема на постачання майже всіх 122-міліметрових снарядів у 2025 році.

Керівника заводу Леоніда Шимана заарештували, а минулого місяця засудили до п’яти років ув’язнення у справі про корупційну схему продажу вибухівки за завищеними цінами. Його адвокат заявив, що клієнт не визнає провини і планує оскаржувати вирок, оскільки у справі «немає нічого чорно-білого».

Ситуація із заводом Шимана не поодинока: семеро з десяти провідних військових підрядників України отримали нові замовлення, маючи відкриті кримінальні провадження щодо шахрайства або арештованих керівників.

Окремо аудит зафіксував обхід дешевших тендерних пропозицій, що призвело до переплати близько $126 млн. У 2024 році на тендері з закупівлі реактивної артилерії три компанії пропонували однакові ракети турецького виробництва за цінами $4200, $4600 та $5100 за одиницю. Агентство обрало найдорожчу пропозицію — від дочірньої компанії Czechoslovak Group, через що переплата становила приблизно $130 млн. Попри зауваження аудиторів, розглядалася можливість укласти з цією структурою новий контракт на заміну автоматів Калашникова на гвинтівки чеської розробки.

Ще один випадок стосується закупівлі радянських ракет у сербського виробника через посередників. Контракт уклали з державною компанією «Спецтехноекспорт», яка мала історію невиконаних угод і не отримала сербську експортну ліцензію. Замість неї використали гарантійний лист військової розвідки, юридичну силу якого аудитори поставили під сумнів. Тодішній міністр оборони Рустем Умєров запропонував американському субпідряднику Regulus Global працювати напряму з агентством, що призвело до розвалу угоди. До початку 2025 року «Спецтехноекспорт» став найбільшим боржником агентства через невиконані контракти.