Артилерія і дрони: військовий назвав два правила війни майбутнього

Військовий пояснив, що артилерія залишатиметься незамінною навіть за стрімкого розвитку безпілотників. Як приклад він навів механізований штурм на початку року: розвідувальний дрон виявив російський танк, але ударному БпЛА потрібно було близько восьми хвилин, щоб долетіти до цілі. За цей час артилеристи вже відкрили вогонь і уразили техніку, після чого дрон її добив.

«Артилерійський снаряд не можна заглушити РЕБом. Він летить куди треба – це його найбільший плюс. Другий аргумент – швидкість реакції», – зазначив Ярома. Водночас працювати артилеристам стало складніше: розрахунки маскуються, швидко відкривають позиції для кількох пострілів і знову ховаються, щоб не потрапити під удар російських дронів.

За словами військового, кількість безпілотних і роботизованих систем зростатиме, але повністю прибрати людину з поля бою найближчим часом не вдасться. «Найближчими роками людський фактор – це найголовніше, що є», – наголосив він. Дрони, наземні роботизовані комплекси та інше обладнання потребують операторів, обслуговування, боєприпасів і розвиненої інфраструктури.

Потреба в безпілотних системах у бригаді за рік зросла в рази. Залежно від типу завдань кількість екіпажів ударних, розвідувальних дронів і перехоплювачів збільшилася приблизно у 3–5 разів. Важкі коптери тепер використовують не лише для ударів, а й для доставки води, боєприпасів та їжі на позиції. «Ми можемо за місяць доставити тільки цими дронами по 4–5 тонн води. Навіть генератор ними доставляли», – розповів Ярома.

Росіяни вже створюють окремі підрозділи для полювання на українські важкі коптери та наземні роботизовані комплекси. У відповідь оператори дедалі частіше працюють у зв'язці з розвідкою: один дрон стежить за обстановкою та попереджає інший про наближення ворожого безпілотника. «Війна дронів уже існує. За нашими дронами полюють дрони, за НРК також стежать. Але всіма ними поки керують люди», – зазначив штаб-сержант.

У бригаді прагнуть збільшувати співвідношення втрат ворога завдяки безпілотникам і дистанційним системам. «Зараз у нас стандартно виходить щонайменше один наш до десяти окупантів. Завдання від командира для всієї бригади – піднімати цю кількість, щоб було один до двадцяти, один до тридцяти», – розповів Ярома. Одним із напрямків стало дистанційне мінування: лише за перші місяці бригада таким способом встановила щонайменше 34 тисячі мін, не відправляючи саперів до лінії зіткнення.

«Є два головних правила. Перше – максимально зберегти життя наших воїнів, не тільки піхоти, тому що складно всім. Друге – якомога більше знищувати противника», – підсумував Ярома.