Аналітик: Росія просувається повільніше, Україна повертає ініціативу на окремих напрямках

Молен порівняв поточну динаміку бойових дій із 2024 та 2025 роками. За його оцінкою, у 2024 році російські сили захопили близько 1 900 кв. км, а у 2025-му — приблизно 3 100 кв. км. Отже, нинішні темпи свідчать про суттєве уповільнення російського наступу.

Окремі дані Інституту вивчення війни (ISW) також вказують на зниження темпів. За оцінкою інституту, у серпні 2026 року російські війська захопили або закріпилися приблизно на 90,35 кв. км, тоді як за аналогічний період 2025 року цей показник становив 505,55 кв. км. Українські сили за серпень, за даними ISW, звільнили щонайменше 129,81 кв. км. Інститут застерігає, що його оцінка українських здобутків може бути заниженою через особливості методики картографування.

Молен звертає увагу на зміни на Донбасі та в Запорізькій області. За його оцінкою, українські військові змогли сповільнити російське просування на низці ділянок, а на окремих напрямках перейти до контратак.

Найпомітнішою нині є операція «Вівальді» на півночі Донецької області. 15 вересня Третій армійський корпус заявив про зачистку від російської інфільтрації близько 75 кв. км та звільнення понад 10 кв. км території. 20 вересня корпус повідомив уже про повернення під контроль України 125 кв. км, з яких 50 кв. км раніше перебували під російською окупацією.

ISW також фіксує українські просування на Лиманському напрямку. За оцінкою інституту, українська операція ліквідувала значну частину російського виступу на північ від Лимана та ускладнила російський задум щодо охоплення українського оборонного району на Донеччині. Увечері 19 вересня ISW повідомив, що російські війська продовжували атаки поблизу Лимана, Покровська та Добропілля, але не мали підтверджених просувань на цих ділянках, тоді як українські підрозділи проводили контратаки.

Ще однією важливою зміною Молен називає розвиток українських ударних можливостей середньої дальності. За його оцінкою, українські сили дедалі активніше уражають російські військові об'єкти та логістичні маршрути на окупованих територіях. ISW також фіксує систематичні українські удари по російській логістиці: 18–19 вересня було завдано ударів по пункту управління дронами в Покровську, логістичному складу в Рибинському та складу боєприпасів в Амвросіївці. За оцінкою інституту, удари по російській логістиці на Луганщині вже вплинули на постачання пального на відстані до 120 км від лінії фронту.

Водночас Росія зберігає можливість завдавати далекобійних ударів по українській території. 18–19 вересня російські війська застосували ракети та безпілотники для атак по низці областей України. ISW зазначає, що російські удари продовжують бути одним із ключових інструментів тиску на український тил.

Окремо аналітик звертає увагу на людський ресурс. За його оцінкою, російській армії стає складніше компенсувати втрати за рахунок набору контрактників, а вартість рекрутингу зростає. У серпні український Генеральний штаб оцінював втрати російської армії у 42 020 військових; ISW зазначав, що це був другий місяць поспіль із втратами понад 40 тис. осіб. На цьому тлі російські регіони продовжують витрачати значні кошти на залучення контрактників: Іркутська область у вересні зменшила одноразову виплату за контракт із 2,1 млн до 1,8 млн рублів на тлі проблем із виконанням регіонального бюджету.

Україна також має проблеми з особовим складом. Молен наголошує на тривалій нестачі піхоти, через яку частину завдань дедалі активніше передають безпілотним системам — не лише повітряним дронам, а й наземним роботизованим комплексам, які використовують для логістики та під час штурмових операцій. Застосування таких систем уже стало помітною складовою операції «Вівальді»: командування Третього армійського корпусу повідомляло про використання наземних роботизованих комплексів під час штурмів.

В аналізі Молен також порівнює економічне становище України та Росії. Українська економіка продовжує залежати від зовнішньої фінансової підтримки через тривалу війну, руйнування інфраструктури та значні видатки на оборону. Російська економіка також відчуває наслідки тривалої війни: за даними Bloomberg, у серпні чисті бюджетні надходження Росії від нафти скоротилися на 22% у річному вимірі та опустилися до найнижчого рівня за пів року. Водночас говорити про неминуче економічне обвалення Росії підстав немає: нафтові доходи скорочуються, але Москва продовжує експортувати значні обсяги сировини — за чотири тижні до 13 вересня морський експорт російської нафти зріс до 3,54 млн барелів на добу.

Аналітик вважає, що після складних для України 2024-го та 2025 років у 2026-му ситуація на фронті стала більш стабільною. Росія зберігає перевагу в окремих видах озброєння та можливість завдавати ударів на значну глибину, однак її територіальні здобутки стали меншими, а українські сили отримали можливість проводити локальні наступальні операції.

Карта, яку оприлюднив Клеман Молен, показує три категорії змін: червоним позначені території, захоплені Росією з 2014 року до кінця 2025-го, помаранчевим — російське просування у 2026 році, синім — території, повернуті Україною цьогоріч. Показники на різних картах можуть відрізнятися через різні методики оцінки контролю над територіями. ISW, наприклад, окремо враховує підтверджені захоплення та райони російської інфільтрації, де повного контролю над територією немає. Станом на 19 вересня інститут оцінював російські територіальні здобутки у 2026 році в 147,7 кв. км, або 718,8 кв. км з урахуванням районів інфільтрації; за тією самою методикою українські сили звільнили щонайменше 972,56 кв. км.

Окремо Росія продовжує шукати додаткові джерела поповнення армії: 19 вересня стало відомо, що російська влада створила механізм для залучення іноземців до військової служби, зокрема громадян Ємену.