НАВІЩО ВОНИ ПОТРІБНІ?
— Михайле Юрійовичу, військовий резерв має практично кожна держава світу. Яка ситуація в Україні?
— У березні 2015-го парламент ухвалив закон, згідно з яким усіх звільнених військовослужбовців зараховують до оперативного резерву. Це — учасники бойових дій на сході України і солдати-строковики. Вони підписують відповідні контракти, і їх призначають на посади при військових частинах та підрозділах, де вони раніше служили.
Наприклад, сержант-контрактник два роки командував відділенням «енної» бригади, а потім звільнився з армії. Втім у країні настав час «Ч». Тоді звільненого військовослужбовця призвуть у його бригаду і до того ж підрозділу. Він обійме свою посаду чи іншу, яка за функціональними обов’язками практично не відрізнятиметься від попередньої. Такий підхід дасть змогу підтримувати Збройні Сили у постійній боєготовності, позбавить багатьох проблем, що існували в минулі мобілізаційні хвилі, створюючи армійський кадровий голод.
— Назвіть приблизну кількість резервістів в Україні?
— Натепер Україна має близько 200 тисяч резервістів.
— Людина, відслуживши рік, два чи три, у звичайному житті починає втрачати військові навички, які їй знадобляться…
— Тому їх і залучають до військових навчань. Тривалість такого вишколу — 10–20 діб, він максимально наближений до бойових умов. Наприклад, лише восени 2018-го до навчань залучили понад 10 тисяч резервістів з десяти окремих бригад ЗСУ.
— Військовий резерв України має оперативну і мобілізаційну компоненти. Чим вони відрізняються?
— Найбоєздатніший — оперативний. До нього входять учасники АТО/ООС, які підписали відповідні контракти з МО України. Нині він нараховує близько 200 тисяч осіб.
Інший — мобілізаційний — утворюють офіцери запасу. Зокрема випускники військових кафедр цивільних вишів. Вони комплектують частини стратегічного резерву і командні посади у територіальній обороні. Направляти таких людей в район ООС можна тільки за їхньої згоди.
РІШЕННЯ — ЗА ПРЕЗИДЕНТОМ
— Хто може віддати наказ про мобілізацію резервістів і які обставини спонукають до цього?
— Ці рішення в компетенції Президента України — Верховного Головнокомандувача ЗСУ.
У разі загострення ситуації внаслідок широкомасштабного наступу ворога лише він може віддати наказ про мобілізацію резервістів. Тоді людей, включених до першої черги резерву, відправлять на доукомплектування частин у район ООС. А з другої черги поповнять лави тилових частин і підрозділів тероборони.
— Торік в Україні тривав правовий режим воєнного стану. Що за той період зроблено для підвищення боєготовності війська?
— Як кажуть, ще не висохло чорнило на президентському Указі, як почалися збори резервістів першої черги — чоловіків віком до 40 років. Усі пройшли різнопланову підготовку відповідно до посади.
ПРИБУТИ ДО ЧАСТИНИ ЗА 24 ГОДИНИ
— Що слід зробити тому, хто бажає стати резервістом?
— Головне — бажання. Потенційному резервісту треба зібрати необхідну інформацію про умови проходження такої служби в найближчому військкоматі (територіальному центрі комплектування). Там кожного вислухають і про все розкажуть. Якщо умови задовольнять, далі — медкомісія, яка визначить придатність до військової служби.
— За ким остаточне рішення про зарахування до військового резерву?
— Його ухвалює командир частини, у складі якої резервіст виконуватиме завдання. У разі згоди командира, укладають контракт між громадянином і державою, від імені якої виступає Міноборони. Документ регламентує правові відносини під час проходження служби в резерві. Один його примірник зберігають в особовій справі, другий — видають резервісту, а третій залишається в комісаріаті за місцем проживання.
— Хто має право проходити службу в резерві?
— Це громадяни України, які за станом здоров’я, професійними й моральними якостями придатні до військової служби, не досягли граничного віку перебування в запасі другого розряду (60 років — для рядового, сержантського, старшинського складу, молодшого і старшого офіцерського складу, 65 років —для вищого офіцерського складу) та проживають поблизу місця дислокації військової частини.
— Чим відрізняється служба резервіста від служби в запасі?
— Резервісти служать на добровільній основі, свідомо обираючи військову справу, укладають контракт і проходять планомірну підготовку.
Резервісти прибувають до військової частини впродовж 24 годин. Натомість військовозобов’язаним запасу на це відводиться від 2 до 29 діб.
СОЦІАЛЬНИЙ АСПЕКТ — ВАЖЛИВИЙ…
— Які соціальні гарантії надано резервістам?
— Резервіст забезпечений військовою формою, харчуванням і медичною допомогою на час зборів. За той час, коли громадянин перебував у військовій частині, йому виплачують середньомісячну зарплату за місцем роботи. Безробітні отримують мінімальну зарплатню за час перебування в частині. Вартість проїзду за прибуття в частину і повернення додому компенсують. За кожну добу перебування у частині, на польових зборах або навчаннях резервіст отримує добові. Також наприкінці кожного року їм виплачують грошову винагороду, розмір якої залежить від військового звання та посади. Наприклад, особи вищого офіцерського складу отримують 3100 гривень, старші офіцери — 2800, молодші офіцери — 2500, прапорщики й мічмани — 2200, сержантсько-старшинський і рядовий склад — 1900 та 1600 гривень відповідно.
— Звісно. Наприклад, у Данії до резерву зараховують добровольців віком 16–50 років. За потреби в мобілізації ця країна з понад 5-мільйонним населенням здатна у стислі терміни поставити в стрій близько 200 тисяч вишколених бійців. Чотиримільйонна Норвегія з регулярною армією в 34 тисячі осіб спроможна мобілізувати впродовж 24–72 годин 400 тисяч воїнів. А півмільйонна турецька армія, друга за чисельністю після США у НАТО, має найближчий резерв — понад 400 тисяч осіб.
Військовий резерв є в кожної країни. Свій резерв Україна формує з урахуванням найкращого міжнародного досвіду і власних особливостей: історії, економічних можливостей держави та ментальності народу.
Сергій ЗЯТЬЄВ, АрміяInform
Комментариев:0