110 років тому, 27 квітня 1909 року, в Харкові народилася Валентина Степанівна Гризодубова– льотчиця-рекордсменка, учасниця Другої світової війни, полковник, перша жінка– Герой Радянського Союзу.

Валентина Гризодубова народилася у родині авіаконструктора і винахідника Степана Гризодубова, який конструював літаки з 1908 року. Валентина також із юних років захопилася авіацією. Закінчила Харківський аероклуб, Пензенську школу льотчиків-інструкторів, два курси Харківського технологічного інституту.

В жовтні 1937 року встановила 5 світових жіночих рекордів швидкості, висоти і дальності польоту на літаках УТ-1, УТ-2 і АІР-12.

 

У вересні 1938 року як командир екіпажу літака АНТ-37 разом із льотчицями Поліною Осипенко (другий пілот) і Мариною Расковою (штурман) здійснила безпосадочний переліт із Москви на Далекий Схід, подолавши відстань у 6450км за 26 годин 29 хвилин. За цей переліт 2 листопада 1938 року всім трьом учасницям першим серед жінок було присвоєно звання Героїв Радянського Союзу.

Під час Другої світової війни Валентина Гризодубова командувала 101-м авіаполком Авіації далекої дії. Особисто виконала близько 200 бойових вильотів (з-поміж яких 132 вночі) на літаку Лі-2 на бомбардування ворожих об’єктів, доставку боєприпасів і військових вантажів на передову та для підтримання зв’язку з партизанськими загонами. Отримала звання полковника авіації.

Після війни Валентина Гризодубова вийшла в запас, працювала в цивільній авіації, керувала випробуванням радіоелектронної апаратури. Померла 28 квітня 1993 року в Москві, похована на Новодівочому цвинтарі.