Пишу від душі…
Старший солдат Дмитро Діхтяренко пише вірші давно, але вирішив поділитися одним із своїх доробків нещодавно.
Коли читаєш вірші, які пише Дмитро, то на думку приходить одне: ми не тільки вміємо воювати, а й писати проникливо і щиро.

Я— патріот!
Очима бачу рідну Батьківщину,
В якої серце розірвалось на шматки.
Я – патріот, Я вірю в Україну,
Щоб наш кордон не перетнули вороги!

 

За землю, Ми, за нашу неньку,
Щоб наші діти босоніж ходили по росі,
За сонце, що нам світить у долоні,
За те, що ми росли на цій землі!

 

Ми дякуєм батькам, що народили,
У цій країні, де живемо ми.
Тарас Шевченко, тільки він єдиний,
Про Україну він писав вірші.

 

Не хочем ми чекати допомоги,
Ми не здоланні! Ми в строю!
Дитячі зігрівають нас малюнки,
А лист від мами гріє до жалю.

 

В якій би іншій я не був державі,
Я не пам’ятаю запах українських нив.
Коли береш пшеницю ти руками,
Ти відчуваєш, коли пахне свіжий хліб.

 

Я – вірю в те, що діти наші,
Не пам’ятатимуть, що пам’ятаєм ми!
І та єдина рідна ненька мати,
Чекать не буде сина із війни!

 

Дмитро Діхтяренко ©