На початку весни в Чернігові традиційно влаштовують свято для матерів і дружин військовослужбовців, полеглих в російсько-українській війні. «Ми хочемо, щоб тепло наших сердець хоч трохи зігріло цих жінок, у яких війна відібрала найдорожче – надію на спокійну старість під синівською турботою, сподівання на щасливе подружжя з люблячим чоловіком. Російська агресія позбавила донечок батьківського піклування, засмутила очі дружин та матерів, тож ми хочемо хоча б сьогодні, в перші весняні дні, відродити в них сподівання на щастя і надію на краще», - зазначив один з організаторів заходу, заступник військового комісара Чернігівського ОТЦК та СП підполковник Вадим Лільчицький.

 

Захід традиційно відбувся на базі військово-музичного центру Сухопутних військ Збройних Сил України. До концертної зали завітали мами, дружини та доньки тих, завдяки яким в наших містах панує мир. Жінок привітали очільники обласного та міського об’єднаного ТЦК та СП полковники Юрій Борисов та Олег Гончарук: вони побажали мамам і дружинам полеглих побратимів сил, витримки, щастя, та подякували їм за синів та чоловіків, які ціною власного життя зупинили ворожу навалу російських збройних формувань на Сході країни.

 

За активну участь у суспільному житті та патріотичному вихованні молодого покоління Чернігівщини, самовідданість, активну життєву позицію та значні заслуги у громадській діяльності Почесною відзнакою військового комісара Чернігівського обласного ТЦК та СП ІІ ступеня нагороджено Наталію БУШНІНУ та Тетяну МАНСУРОВУ. Всі мами та дружини полеглих отримали Почесні грамоти, квіти та подарунки.

 

Доньці Миколи Радича, військовослужбовця 28 окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового походу, було вручено іменний пам’ятний кулон «Батьківське серце», запроваджений спілкою «Бойове братерство України».

 

Концертна програма, яку підготували творчі колективи та солісти Військово-музичного центру Сухопутних військ Збройних Сил України, була насиченою і хвилюючою.

Кращі солісти музичного центру у супроводі духового оркестру зробили для жінок, які втратили найдорожче у своєму житті, справжнє свято і хоч трохи забрали смуток з їх очей. Лунали чудові пісні, танцювальні колективи демонстрували свою вправність, і потужні мелодії у виконанні військового оркестру линули над музичним центром, над древнім Черніговом, аж ген до вічного синього неба, де до них дослухалися душі наших славних Героїв – синів, чоловіків, батьків цих сильних духом жінок…

 

Наче клятва, лунали слова: