"Наша мета - не лише розважити бійців, але й надати їм психологічну допомогу", - пояснила психолог Бородянського центру соціально-психологічної реабілітації пані Інеса, що зі своїми колегами приїхала разом з ансамблем на запрошення бійців. За її словами, протягом концерту до них звертаються солдати, діляться своїми проблемами, сподіваючись на допомогу.

"Найчастіше просять допомогти позбавитися психологічної напруженості, налагодити стосунки з близькими людьми. На жаль, суспільство наше, попри майже три роки війни, досі не готове нормально сприймати бійців, що повертаються додому. Їх або жаліють як "нещасних калік", "зламаних війною" - або бояться,наче страшних монстрів, яким за іграшку вбити людину чи зробити ще якийсь злочин. Насправді все не так. Люди після фронту приходять ані "зламаними", ані безбашеними суперменами, вони просто інакші. Більше бачили й пережили - тож більше знають, гостріше відчувають, по-інакшому ставляться до звичного цивільній людині набору цінностей. На жаль, психологи працюють, в основному, з солдатом та його сім'єю. Треба, щоб суспільство якнайскоріше виробило для себе практичні навички спілкування з бійцями, які б не травмували жодну з сторін і давали можливість конструктивного розвитку стосунків".

На питання, чи вважає пані Інеса, що до армії йдуть виключно ті, хто не зміг реалізуватися у звичайному житті, психолог відповіла: "Звичайно, ні. Певний відсоток таких людей є, але він дуже невисокий. Наразі ми бачимо, що служити йдуть люди сильні духом, мужні, відважні, свідомі власного вибору і того, чим ризикують. Мені, як психологу, давно вже не трапляються ті, які приходять на фронт "геройськи померти" і смертю виправдати власне "нікчемне", як йому здається, життя - і це є дуже добре! Це вже показує зрілість принаймні частини нашого суспільства, дає надію на усвідомлену перемогу".