Україна втратила $1,2 млрд на оборонних закупівлях у 2024 році — аудит

Згідно з урядовими аудиторськими звітами та судовими документами, до яких отримали доступ журналісти, сім з десяти найбільших оборонних підрядників України продовжували отримувати замовлення, маючи відкриті справи щодо шахрайства або арештів керівництва.

Одним із прикладів є Павлоградський хімічний завод, який постачав браковані мінометні снаряди. Незважаючи на виявлення неякісної продукції, Агенція оборонних закупівель уклала з підприємством новий контракт на постачання 122-мм артилерійських снарядів у 2025 році. Директора заводу Леоніда Шимана засудили до п'яти років ув'язнення за організацію оборудки з продажу вибухівки за завищеними цінами.

Аудитори виявили 18 компаній, з якими укладали угоди попри заборгованості за попередніми домовленостями. Шість з них не виконали жодного зобов'язання. Близько 126 млн доларів втрачено через відмову від вигідніших пропозицій та переплату за озброєння. Понад 100 млн доларів авансу досі є предметом судової тяганини за зірваним контрактом.

Окремо в аудиторських звітах описано закупівлю турецьких ракет для артилерії. Тендер оголосили у 2024 році, участь взяли три компанії. Пропозиції були ідентичні за характеристиками, але ціни різнилися: 4200, 4600 та 5100 доларів за штуку. Найнижчу ціну пропонував виробник з Туреччини, проте контракт отримав посередник — дочірня структура чеського холдингу Czechoslovak Group. Таке рішення могло збільшити витрати України на 130 млн доларів.

Ще один епізод стосується закупівлі ракет радянського зразка у сербського виробника через держкомпанію «Спецтехноекспорт». В історії компанії були невиконання контрактів, а керівників підозрювали в розкраданні та відмиванні коштів. Через проросійську політику Сербії посередники були потрібні, але у компанії не було сербської експортної ліцензії — її «заміняв» гарантійний лист від військової розвідки.

«Спецтехноекспорт» залучив субпідрядника — американську компанію Regulus Global. Цей контракт став частиною співробітництва на суму 1,7 млрд доларів. Керівник компанії Вільям Сомеріндайк молодший стверджує, що тодішній очільник Міноборони Рустем Умєров просив співпрацювати безпосередньо з агентством державних закупівель, щоб усунути посередників. Угода зірвалася, і станом на початок 2025 року «Спецтехноекспорт» був найбільшим боржником перед АОЗ з найбільшою кількістю невиконаних контрактів. Уряд подав до суду, а компанія висунула фінансові вимоги до Regulus Global.