28 операцій і 723 дні у шпиталі: історія ветерана з Одещини, який повернувся до спорту
Ветеран з Одещини Олег Кошолапенко, який під час виконання бойового завдання на Херсонщині отримав важке поранення, провів у шпиталях 723 дні та переніс 28 операцій. Нині він проходить реабілітацію через адаптивний спорт і допомагає іншим ветеранам долучатися до нього.
Олег Кошолапенко має за плечима службу офіцером, роботу на митниці та власний бізнес. Попри встановлену інвалідність, у 2014 році він добровільно вступив до Збройних сил України. Протягом півтора року навчав військовослужбовців артилерійської справи та періодично виїжджав у зону АТО.
У перший день повномасштабного вторгнення Кошолапенко знову пішов до військкомату. "Я знав, що офіцерів-артилеристів із досвідом дуже мало. А на той час артилерія виконувала 80% бойових задач. Я вважав, що мій досвід був би корисним для України", — розповів він.
Спочатку він служив на Миколаївському напрямку, а восени 2022 року його підрозділ передислокували на Херсонщину. У перший день після прибуття військові потрапили під артилерійський обстріл. Коли командир виконував інше завдання, Кошолапенко залишився старшим. Він знайшов укриття для особового складу та повертався, щоб показати побратимам безпечне місце, коли поруч розірвався снаряд.
"Я свідомість не втратив, але сил відкрити очі не було. Пам'ятаю, що тримав свій кишківник у руках, бо відчував його. Були перебиті дві ноги і рука. Рухатися не міг. Лікар і ще кілька хлопців під артобстрілом завантажили мене в бус і вивезли на евакуацію", — пригадав ветеран.
Після перших операцій Олега евакуювали до Кривого Рогу, а згодом реанімаційним потягом — до Києва. Лікування тривало майже два роки. За цей час він переніс 28 операцій, з них 16 — за перші півтора місяця після поранення. Довелося заново вчитися сидіти та стояти. "Коли мене почали вже вертикалізувати після чергової операції, коли поставили АЗФ, я не міг навіть сидіти. Тобто мене реабілітологи і два санітари намагалися просто посадити, бо я одразу падав. А вертикалізація — це теж дуже важкий шлях. Секунду стоїш, дві, п'ять, за кожну секунду ти борешся. За кожне згинання ноги в коліні, за кожен сантиметр ти борешся з великими болями", — поділився він.
Олег зазначив, що підтримка дружини, дітей, друзів і незнайомих людей стала половиною успіху реабілітації. До поранення він усе життя займався спортом, тож після того, як зміг знову стати на ноги, почав опановувати адаптивні види: петанк, піклбол, настільний теніс. Нині він амбасадор петанку серед ветеранів Одеської області та залучає інших військовослужбовців до змагань.
"Я зрозумів, що як фізично став краще, так і психологічно став краще. І почав займатися не тільки для себе, а підтягувати інших. Показувати, що це клас, що це кайф, що це реабілітація, психологічне розвантаження, спілкування й адаптація до цивільного життя", — зазначив він.
"У мене плани — життя. Якщо я вижив, то треба жити на повну. Хочу показати, що ветеран — це не тільки людина, яка пройшла жахи війни. Це людина, яка може посміхатися, відчувати позитивні емоції й дарувати їх іншим. Не треба боятися — треба брати і робити", — наголосив Олег Кошолапенко.
