Українські виробники уніфікують deep strike для спрощення роботи військових

Військовий Першого окремого центру Сил безпілотних систем із позивним «Каспер» заявив, що уніфікація deep strike уже відбувається, але стосується не форми виробів, а певних параметрів, які він не став уточнювати. Він навів приклад роботи бійців у 2023–2024 роках, коли парк БПЛА був дуже великим.

«Якщо перечисляти всі ці назви, можна просто на назвах просто збитися. А хлопці мали вміти працювати з кожним з них. І вони ж всі різні. У кожного різний чекліст, різна підготовка», — сказав «Каспер».

За його словами, значно простіше працювати з deep strike, коли є кілька виробів, схожих за параметрами старту та тактико-технічними характеристиками. Це спрощує планування, оскільки зникає «зоопарк» різнорідних дронів, кожен із яких потребує окремого підходу.

Ірина Терех зазначила, що уніфікація має стосуватися окремих функцій, наприклад, єдиного принципу старту, транспортування чи зберігання. Це дозволить консолідувати різні засоби, зберігаючи конкуренцію на ринку, але не створюючи додаткового навантаження на підрозділи.

«Я думаю, що це дуже класна і гармонійна історія, коли може зберігатись конкуренція, але це не лягає додатковим ментальним навантаженням на підрозділи і для них немає суттєвої різниці між один, два, три чи чотири засоби обрати», — пояснила Терех.

Вона порівняла процес з водінням автомобіля: водієві легше пересісти з нової машини на автоматі на інший новий автомобіль з такою ж коробкою передач.

Терех також розповіла про експериментально-бойові підрозділи, які випробовують нові засоби в реальних умовах, щоб виробники могли доопрацювати продукцію. Водночас вона наголосила на відповідальності виробників передавати якісні зразки, а не «сирі» продукти.

«Тому, коли приносять зовсім сирі продукти на тести і кажуть: "Давайте женіться" — це мене скоріше дратує. Але якщо це спільна робота, де кожен розуміє цінність часу, цінність складу і готовий дуже швидко бігати самостійно, не делегуючи доопрацювання свого засобу військовим, то це абсолютно нормальна класна штука, яка і ринок виховує», — додала вона.

Fire Point випускає далекобійні дрони FP-1 і FP-2, а також крилату ракету FP-5 «Фламінго» з дальністю до 3000 км. Компанія також працює над двома балістичними ракетами: FP-7 (до 200 км), яку називають дешевшою альтернативою ATACMS, та FP-9 (800–850 км), здатну діставати до Москви. Пуск FP-9 заплановано до кінця року, а FP-7 найближчим часом випробують під час удару по території Росії.

Паралельно Fire Point реалізує антибалістичну програму Freyja, яка об'єднає український перехоплювач FP-7.x, німецьку радіолокаційну технологію та норвезьку технологію наведення. Перші перехоплювачі планують застосовувати на полі бою в середині 2027 року.