Агресія РФ: як Україна судить військових і політичне керівництво

Злочин агресії в Україні кваліфікують за статтею 437 Кримінального кодексу. Ця норма передбачає відповідальність за планування, розв'язування та ведення агресивної війни. На відміну від Римського статуту МКС, вона прямо не визначає коло осіб, які можуть бути суб'єктами злочину, що тривалий час дозволяло притягувати до відповідальності навіть рядових виконавців.

Перший вирок за цією статтею ухвалили у жовтні 2015 року в Торецьку. Дзержинський міський суд засудив росіянина Володимира Старкова та українця Руслана Іотка, які перевозили боєприпаси для угруповання «ДНР». Обох визнали винними у веденні агресивної війни, призначивши 14 та 10 років ув'язнення відповідно. Старкова пізніше обміняли на українського розвідника.

Того ж року Голосіївський районний суд Києва засудив російських спецпризначенців ГРУ Євгена Єрофєєва та Олександра Александрова до 14 років за ведення агресивної війни. Їх обміняли на льотчицю Надію Савченко. Протягом 2015–2017 років суди винесли щонайменше сім подібних вироків, де фігурували командири взводів, танкісти та інші військовослужбовці низової ланки.

Водночас почали з'являтися окремі думки суддів та виправдувальні вироки. У 2017 році суди виправдали кількох осіб, зокрема кухаря батальйону «Восток» Аркадія Жидких та інших, чиї дії не мали управлінського характеру. Судді наголошували, що ведення агресивної війни передбачає керівництво військами чи проведення операцій, а не просту участь у бойових діях.

Окремою віхою став вирок експрезиденту Віктору Януковичу, якого у 2019 році визнали пособником у веденні агресивної війни через звернення до Володимира Путіна з проханням ввести війська. Також засудили російського віце-адмірала Олега Бєлавєнцева, який схиляв українських військових у Криму до переходу на бік РФ.

28 лютого 2024 року Велика Палата Верховного Суду визначила, що за статтею 437 можуть відповідати лише особи, здатні контролювати політичні чи воєнні дії, керувати ними або істотно впливати на рішення. Це рішення скасувало вироки учасникам «ЛНР», які діяли за наказами, і закріпило принцип: агресія — злочин керівництва.

Після цього практика змістилася. З початку повномасштабного вторгнення суди винесли шість вироків за злочин агресії, усі заочно. Серед засуджених — колишній командувач Чорноморського флоту Олександр Вітко, міністр транспорту РФ Віталій Савельєв, генерали Росгвардії Ігор Турченюк, Володимир Спиридонов та Михайло Калупін. Їм призначили по 15 років ув'язнення. Капітан судна «SPARTA-IV» Олексій Терещенко, який перевозив військову техніку з Сирії, отримав 12 років.

Наразі в судах перебувають дев'ять заочних справ, а підозри оголошені щонайменше 293 посадовцям. Експерти зазначають, що український підхід залишається ширшим за модель МКС, але це не суперечить законодавству. Підготовка до запуску Спеціального трибуналу щодо злочину агресії триває, і українській стороні потрібно визначити, які справи передаватимуть міжнародному органу.