Тактична ядерна зброя: чому погрози не змінять ситуацію на фронті

Чергові заяви з Москви про можливе застосування ядерної зброї викликають питання, чи здатна вона змінити перебіг війни. Аналіз характеристик тактичних зарядів та поточної лінії фронту свідчить, що ні.

Тактичні ядерні боєприпаси значно поступаються за потужністю стратегічним. Їхня потужність коливається від часток кілотонни до кількох десятків кілотонн. Для порівняння, бомба, скинута на Хіросіму, мала близько 15 кілотонн, тож найпотужніші тактичні заряди можна зіставити з нею. Слабші здатні вразити територію в межах кількох кварталів. Термін «тактична» означає, що цілями є військові об'єкти — вузли оборони, скупчення техніки або переправи, а не міста.

Носіями таких зарядів виступають оперативно-тактичні комплекси типу «Іскандер» (дальність до 500 км), авіаційні бомби та крилаті ракети. Окремих пускових установок для ядерної зброї не існує: з тієї ж машини запускають і звичайні, і ядерні ракети. Це створює проблему виявлення — супутники раннього попередження фіксують пуск миттєво, але визначити тип боєголовки можна лише після підриву. Політ на дистанцію 100–300 км триває кілька хвилин.

Наслідки застосування залежать від типу підриву. Повітряний вибух потужністю 20 кілотонн знищує техніку та живу силу в радіусі кількох кілометрів, супроводжується електромагнітним імпульсом та вигорянням зв'язку. Проте піхота в укриттях може вижити. Наземний підрив додатково спричиняє тривале радіоактивне зараження місцевості.

Радянська військова доктрина передбачала використання ядерного удару для прориву щільної оборони з подальшим введенням механізованих колон. Однак сучасний фронт влаштований інакше. Оборона розосереджена, немає єдиного вузла, удар по якому був би виправданий. Зона ураження безпілотників сягає 20 км углиб позицій і після вибуху не зникає. Штурмові підрозділи, що рухатимуться через цю зону, зіткнуться ще й із зараженою територією, що ставить під сумнів саму можливість їхнього просування.

Таким чином, тактичний ядерний заряд нині є інструментом політичного тиску, а не способом вирішення оперативних завдань. Запобіжними заходами проти нього слугують розосередження військ, укриття та цифрове управління. Застосування такої зброї не дасть перелому на фронті, натомість остаточно закріпить за Росією статус держави, яка вдалася до ядерного удару по сусіду.