Росія переорієнтовує ремонтні підрозділи на роботу з дронами поблизу фронту

Зміну підтверджує відео, яке оприлюднило Міністерство оборони РФ. У ньому показано роботу військовослужбовців ремонтного підрозділу 268-го самохідного артилерійського полку, який перепрофілювали з обслуговування артилерії на відновлення та вдосконалення дронів.

Причиною такої переорієнтації могло стати скорочення потреби в ремонті артилерії та бронетехніки. Фахівців, які вивільнилися, використовують для підтримки операторів безпілотників на передовій.

Раніше підрозділи, яким були потрібні зміни в конструкції дронів, або зверталися до централізованої системи постачання, або шукали способи модернізації самостійно. Обидва шляхи потребували часу чи залежали від наявності обладнання та фахівців на місці.

Тепер технічні команди розміщують поруч із підрозділами, які застосовують дрони, щоб скоротити цей цикл. Такий підхід значною мірою повторює українську практику: оператори швидко повідомляють про проблеми, інженери готують рішення, а нові конструкції випробовують у бойових умовах.

У приміщенні, показаному на відео, стоїть щонайменше шість 3D-принтерів FlashForge. На них виготовляють спеціалізовані деталі, адаптери та інші компоненти. Команда підтримує постійний контакт з операторами дронів, отримує інформацію про потреби, виготовляє потрібні елементи, передає їх на випробування і після цього вносить зміни.

Окрему увагу приділяють FPV-дронам з управлінням через оптоволоконний кабель. Один із принтерів виготовляв деталь, схожу на корпус для котушки оптоволокна, а в іншій частині майстерні розміщено обладнання для намотування кабелю.

Водночас така майстерня не розрахована на масове виробництво безпілотників. Шість настільних 3D-принтерів дають змогу виготовляти лише обмежену кількість деталей, тоді як готові дрони потребують електроніки, двигунів, оптики та інших компонентів. Тому основна роль подібних підрозділів — не випуск великої кількості БПЛА, а швидке пристосування вже наявних систем.

Надалі Росія може створити мережу таких майстерень на різних ділянках фронту. Вдалі рішення з них передаватимуть іншим підрозділам, що прискорюватиме поширення модернізацій.

Водночас Москва може мати труднощі з відтворенням українського рівня технологічних інновацій. Російські команди формуються переважно зі звичайного ремонтного персоналу, тоді як серед українських ремонтників багато фахівців із програмування, інженерії та робототехніки.

"У результаті російські майстерні краще пристосовані для адаптації наявних технологій, ніж для створення принципово нових", — зазначається у публікації.