Оскарження висновків розслідування про поранення: строки, документи, інстанції

Заниження серйозності поранення або відмова визнати, що травму отримано в бою, ускладнює для військового подальше отримання виплат і пільг. Водночас законодавство дозволяє оскаржувати такі рішення командування.

Ключовий момент: якщо поранення стало наслідком дій противника, службове розслідування не проводиться взагалі. Довідка в такому разі оформлюється за первинними медичними та бойовими документами. Якщо ж командування попри це ініціювало перевірку й на її підставі відмовило бійцю, це є підставою для скарги.

Обов'язкове розслідування призначають лише тоді, коли подія сталася без впливу ворога. Процедура врегульована Інструкцією Міноборони № 332 від 27 жовтня 2021 року, за підсумками складають акт розслідування та акт НВ-2 про нещасний випадок.

Командир лише фіксує обставини травми, тоді як безпосередній зв'язок поранення з виконанням служби встановлює виключно військово-лікарська комісія. Тому спершу оскаржують наказ командира й акт, а вже потім постанову медкомісії.

Для оскарження потрібна доказова база: первинна медична картка (форма 100); бойове донесення, картка передового району або витяг із журналу бойових дій; бойові розпорядження чи накази про участь у діях; виписні епікризи за всі періоди стаціонарного лікування; письмові свідчення двох-трьох побратимів, які були свідками події; копії наказу командира та акта НВ-2 з відміткою про вручення.

Процес стартує з рапорту на ім'я безпосереднього командира. Якщо скарга стосується дій прямого керівництва, документ подають старшому начальнику — зазвичай до штабу оперативного командування, згідно зі статтями 110–111 Дисциплінарного статуту ЗСУ. Рапорт обов'язково реєструють у частині або надсилають цінним листом з описом вкладення. У тексті викладають хронологію фактів і вимагають скасувати акт та наказ, призначити нове розслідування і видати довідку згідно з Додатком 5 до наказу МОУ № 402 від 14.08.2008.

На розгляд скарги командиру дається до 30 днів, у складних випадках — до 45. Скаргу щодо акта НВ-2 подають протягом одного місяця з дати його отримання.

Якщо звернення ігнорують, залучають інші органи: гаряча лінія Міноборони — 1512, Офіс Військового омбудсмана — 1510 або електронна пошта. Омбудсман розглядає справу за 10 робочих днів, а в разі загрози життю чи здоров'ю — за 3 дні. Факти перевищення повноважень і порушення статуту перевіряє Військова служба правопорядку; за ознак криміналу звертаються до ДБР та Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони.

Остання інстанція — окружний адміністративний суд. За статтею 122 КАС України позов подають протягом одного місяця з моменту, коли боєць дізнався про порушення, або протягом трьох місяців після отримання відповіді на досудову скаргу. Пропущений строк можуть поновити за поважних причин. Згідно з пунктом 12 частини 1 статті 5 Закону "Про судовий збір", військові звільнені від сплати судового збору у справах, пов'язаних із виконанням військового обов'язку. У позові просять визнати протиправним і скасувати акт НВ-2 та наказ, зобов'язати провести повторне розслідування й видати довідку.

Суди зазвичай задовольняють такі позови, якщо розслідування провели формально: не опитали свідків, не склали акти НВ-2 чи НВ-3 або незаконно включили до складу комісії безпосереднього командира потерпілого. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду 21 листопада 2024 року (справа № 240/34142/24) підтвердив, що право на судове оскарження висновків комісії прямо передбачене законом.

Постанову ВЛК можна оскаржити у вищій комісії або в суді протягом 30 днів з дати прийняття рішення. Альтернатива — якщо під час першого огляду бракувало документів, які підтверджують обставини поранення, а згодом вони знайшлися, можна подати до штатної ВЛК заяву про повторне встановлення причинного зв'язку. Зазвичай це швидше за судовий процес.

Допомогу в оформленні паперів надають служби супроводу у військових частинах, шпиталях і ТЦК, а також громадські організації та приватні юристи.