Окупанти заявили про «приєднання» Білицького та трьох сіл Донеччини
Ватажок угруповання «ДНР» Денис Пушилін підписав «указ» про включення чотирьох населених пунктів Донецької області до складу псевдореспубліки. За даними відкритих джерел, більшість цих територій залишаються під контролем ЗСУ.
У серпні 2026 року ватажок так званої «ДНР» Денис Пушилін оформив «указ» про незаконне приєднання міста Білицьке та трьох сіл Донеччини до окупаційних «муніципальних округів». Йдеться про населені пункти, які, за даними аналітиків, здебільшого не перебувають під контролем російських військ.
До «Торезького муніципального округу» окупаційна адміністрація віднесла місто Білицьке Добропільської громади та село Молодецьке Удачненської громади. За інформацією аналітичного порталу DeepState, Білицьке станом на кінець серпня залишається підконтрольним ЗСУ, хоча його околиці вже є спірною територією. Генеральний штаб ЗСУ вранці 28 серпня повідомляв про відбиття атак у районі міста. Щодо Молодецького, яке окупанти досі називають Леніним, дані розходяться: DeepState відносить його до спірних територій, тоді як Інститут вивчення війни (ISW) у звіті від 26 серпня вважав село окупованим. Генштаб ЗСУ того ж дня, 28 серпня, звітував про відбиття атак на цій ділянці.
До «Горлівського муніципального округу» окупанти додали села Іжевка та Попасне Костянтинівської громади. За даними DeepState, Іжевка перебуває під контролем ЗСУ, а лінія фронту проходить приблизно за 6 км від населеного пункту. Останнє повідомлення Генштабу про відбиття атак у районі Іжевки датоване 19 серпня. Попасне, за оцінками аналітиків, розташоване за 4 км від лінії зіткнення, однак свіжих зведень щодо боїв у цьому районі немає.
Такі «приєднання» дозволяють окупаційній владі формально призначати відповідальних за населені пункти. Створені «муніципальні округи» нібито мають займатися гуманітарною допомогою, «евакуацією», відновленням інфраструктури та соціальним захистом.
Тим часом український уряд офіційно визнав тимчасово окупованим 21 населений пункт Донецької області. Зокрема, повністю під контролем Росії опинилися Торецька та Гродівська громади, а також окремі села і селища Сіверської, Великоновосілківської та Іллінівської громад.
