Виробники озброєння заявили про ризики в оборонних тендерах МОУ та АОЗ

Виконавчий директор Української Ради зброярів Ігор Федірко раніше попереджав про ризик зриву постачань через паузу в тендерній контрактації. За його словами, Міноборони переходило від прямих контрактів до конкурентних торгів, однак АОЗ не могла оголошувати їх без затверджених тактико-технічних характеристик, які мали готувати центри компетенцій, створення яких розпочалося ще в лютому. Через тривалий виробничий цикл галузь попереджала, що пауза загрожує дефіцитом озброєння для армії за пів року, а критична ситуація може настати швидше.

Ситуація зрушила після того, як Міноборони погодило більшість ТТХ та передало їх для запуску закупівель. Це сталося після зустрічі з представниками виробників — першої такого формату за майже пів року. Однак після цього виробники почали масово звертатися щодо умов оголошених тендерів, повідомив голова Антикорупційної ради при Міноборони Юрій Гудименко.

Джерело в оборонній галузі розповіло про можливі корупційні ризики під час конкурентної закупівлі АОЗ ударних та розвідувально-ударних безпілотників із модулем волоконно-оптичного зв'язку. 20 серпня АОЗ листом запросила виробників подати комерційні пропозиції на 52 лоти техніки, встановивши строк до 26 серпня. Закупівля відбувається поза системою Prozorro — шляхом розсилки документації електронною поштою обмеженому колу підприємств, без оголошення та електронного аукціону. Такий спосіб не передбачений вичерпним переліком способів оборонних закупівель, визначеним постановою Кабміну №1275, і позбавляє учасників права на оскарження та роз'яснення умов.

Співрозмовник звернув увагу на ознаки, які можуть свідчити про формування умов під конкретного виробника: частину технічних характеристик (максимальну висоту польоту, крейсерську швидкість, злітну масу) не визначено, інші деталізовані настільки вузько, що їм може відповідати продукція обмеженого кола виробників. Кваліфікаційні критерії учасників не встановлені, а на підготовку пропозицій відведено лише 4 робочі дні замість щонайменше 6, передбачених законом "Про оборонні закупівлі".

Джерело наголосило, що АОЗ та Міноборони мають досвід прозорих конкурентних закупівель — попередні проводилися через спеціально розроблений модуль на Prozorro у формі закритої рамкової угоди. Інший співрозмовник повідомив, що центри компетенцій так і не були створені, а також відсутні тендери на критично важливі позиції: наземні роботизовані комплекси, FPV-дрони, дипстрайки та боєприпаси для БПЛА. За його словами, тендер на дрони проведено, а питання боєприпасів не вирішене.

Серед позитивного — обмеження АОЗ не більш як 50% лоту в одні руки, щоб розширити коло учасників. Водночас, за оцінкою джерела, це теоретично дозволяє двом великим виробникам домовитися і поділити ринок. Тендери залишаються закритими: невідомо, хто перемагає, які суми та середні ціни.

Голова Антикорупційної ради Юрій Гудименко зазначив, що за останні тижні стався "шквал запитів" від виробників. Частину звернень рада комунікує з Міноборони та АОЗ, і частина умов після цього трансформується в кращий бік. Він наголосив, що перехід на тендери — складна історія, яка потребує постійної комунікації з виробниками. "Те, чого я особисто дуже боюся, – що негативу навколо тендерів буде стільки, що ця ідея просто заглохне, і все буде як було", — сказав Гудименко. Він підкреслив, що тендери — потенційно якісний інструмент, адже це справедливіше і прозоріше, однак на старті процес потребує уваги до деталей.