Китай витісняє Росію з ринку озброєнь Центральної Азії

31 серпня 2026, 11:43 ·470 слівредакція

Китай суттєво зміцнив позиції на оборонних ринках країн Центральної Азії, які раніше традиційно закуповували озброєння в Росії. Пекін постачає системи ППО, винищувачі, дрони та бронетехніку, тоді як російський експорт озброєнь стрімко падає.

Після початку повномасштабної війни Росії проти України колишні радянські республіки Центральної Азії активізували диверсифікацію військових арсеналів, щоб зменшити залежність від Москви. Китай, який раніше був для регіону переважно торговим та інвестиційним партнером, дедалі активніше заходить на цей ринок.

Пекін продає країнам регіону дрони, транспортні літаки, бронетехніку та системи протиповітряної оборони, а також фінансує інфраструктуру для забезпечення безпеки кордонів і розширює співпрацю з регіональними силовими структурами.

Туркменістан придбав у Китаю системи ППО великої дальності HQ-9 та середньої дальності HQ-12. Узбекистан отримав комплекси FD-2000 (аналог HQ-9), а також чотири багатоцільові винищувачі Chengdu J-10CE, і, ймовірно, домовився про постачання ще 20 таких літаків. Казахстан, своєю чергою, експлуатує вісім військово-транспортних літаків Y-8F-200.

Закупівлі систем ППО мають стратегічне значення, оскільки допуск нового постачальника до захисту повітряного простору фактично робить його частиною національної оборонної системи. Крім того, такі контракти створюють довгострокові зв'язки: постачальник роками надає ракети, запчастини, двигуни, програмне забезпечення та послуги з модернізації й підготовки персоналу.

Розширення арсеналів за рахунок китайської техніки відбувається попри те, що Казахстан, Киргизстан і Таджикистан разом із Росією входять до Організації Договору про колективну безпеку. Таджикистан, зокрема, демонструє китайську техніку на парадах у Душанбе, закуповуючи бронетранспортери, бронеавтомобілі, самохідні мінометні установки та стрілецьку зброю.

Китай також фінансує будівництво об'єктів безпеки вздовж таджико-афганського кордону, що пов'язано із захистом власних транспортних коридорів та інвестицій в економіки центральноазіатських країн. Казахстан, Узбекистан і Туркменістан поповнили арсенали бойовими дронами Wing Loong та CH-3A китайського виробництва.

За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), сукупний експорт озброєнь із Росії у 2021–2025 роках скоротився на 64% порівняно з 2016–2020 роками. Частка РФ у світовому експорті озброєнь впала з 21% до 6,8%.