Foreign Policy: тиск на Путіна не приведе до переговорів без зміни стратегії

На думку аналітиків Foreign Policy, нинішня стратегія Заходу, яка базується на поступовому нарощуванні військового тиску, не спрацьовує через принципово іншу логіку прийняття рішень у Кремлі. Путін розцінює переговори не як вихід із війни, а як загрозу власному виживанню.

Автори зазначають, що дії російського керівництва підпорядковані теорії автократії: правитель утримує владу, доки еліти вірять у його здатність забезпечувати доходи, безпеку або перемогу. Історичні прецеденти (Милошевич, Гальтієрі, аль-Башир) показують, що еліти виступають проти лідера лише тоді, коли втрачають цю віру.

Внутрішня ситуація в РФ загострюється через удари українських дронів по нафтопереробних заводах. З початку року до початку липня було завдано майже 200 ударів, виведено з ладу 8 із 10 найбільших НПЗ. Це спричинило паливну кризу: понад 90% регіонів запровадили нормування пального, а Путін публічно визнав дефіцит. Атаки зменшують доходи для підкупу еліт і вимагають ресурсів на внутрішню безпеку.

Замість пошуку дипломатичного виходу Кремль обирає ескалацію в трьох напрямках: масовані балістичні удари по українських містах, систематичні атаки на інфраструктуру «Нафтогазу» в Полтавській, Харківській та Сумській областях, а також гібридний тиск на країни НАТО з погрозами прямих ударів.

Паралельно посилюється внутрішній контроль: ФСБ повернула нагляд за СІЗО, кількість справ про держзраду сягнула максимуму з 1997 року, Росгвардія отримала власний Генштаб, а прикладом тиску на еліти стало кримінальне переслідування колишнього заступника міністра оборони Руслана Цалікова. Також обмежується робота Telegram, WhatsApp та інтернету.

На думку аналітиків, переломний момент для автократа настає лише за одночасної кризи на кількох фронтах — як у випадку з Аятолою Хомейні у 1988 році. Щоб досягти такого ефекту, Захід має не лише закрити дефіцит ППО України, а й розширити тиск: заблокувати тіньовий флот РФ, обмежити доступ російських суден до портів, підтримати удари по залізниці, портах і підприємствах ВПК. Переговори стануть можливими для Кремля лише тоді, коли коаліція, що утримує Путіна при владі, визнає війну більшою загрозою, ніж її припинення.