Зимові бої за Дебальцеве, або Дебальцівський плацдарм, тривали в період 21 січня - 18 лютого 2015 року. Місто було визволене від проросійських бойовиків у ході літньої операції 2014 року і, згідно Мінських домовленостей, належало до української зони відповідальності; але після тяжких боїв перейшло під контроль російських окупаційних військ.
Із падінням Донецького аеропорту в 20-х числах січня, сили окупаційних корпусів так званої днр за підтримки російських військ розпочали атаки на Дебальцеве.
21 січня 2015р. українські військовослужбовці 128 гірсько-піхотної та 17 танкової бригад під командуванням старшого лейтенанта Романа Жованика на опорному пункті «Льоха» під селом Санжарівка зупинили наступ колони 4 мотострілецької бригади 2-го армійського корпусу ЗС РФ і розгромили її. Бій 21 січня став першою значною битвою у зимовій Дебальцевській операції.
25 січня у бою за висоту 307,5 м «Валєра» поблизу села Санжарівка проросійські бойовики тричі штурмували українські позиції. У третій атаці на захисників Дебальцевого рушило 5 танків і БМП. Українські військовослужбовці атаку відбили, але змушені були відійшли. Документальний фільм про цей бій "Висота 307,5", в якому загинуло вісім військовослужбовців ЗСУ, знято журналістом телеканалу 1+1 Євгенією Цвітанською (Дивитися фільм - тут: https://www.youtube.com/watch?v=lmG8l-O5_zY&feature=emb_logo)
28 січня на прорив українських позицій рушило кілька десятків танків російсько-терористичних військ, але ще на підході більшість з них були знищені українськими військовослужбовцями.
29 січня, після обстрілу, о 8:55, за підтримки танків і піхоти бойовики атакували українські позиції під Вуглегірськом. Зав'язався бій, в ході якого проросійські бойовики увійшли до міста з боку Горлівки.
5 лютого бойовики знову завдали артилерійських ударів по Дебальцевому, загинуло щонайменше 5 мирних жителів.
7 лютого у Новогригорівці українські бійці відбили танкову атаку. Противник намагався штурмувати позиції із застосуванням 5 танків, за підтримки до 50 бойовиків. Українськими військовими напад було відбито.
Бої тривали далі, тому вранці 18 лютого зі Стаханова та Горлівки до Дебальцевого противником були перекинуті значні формування наспіх озброєних місцевих мешканців та російських найманців, техніка та озброєння. Таким масованим ударним кулаком незаконним формуванням вдалося пробитися в місто та зав'язати в східній і центральній частинах вуличні бої. Щоб не опинитись в оточенні, українські військові змушені були залишити Дебальцевський коридор.
Участь військ оперативного командування «Північ» в боях за Дебальцево
8 лютого 2015 року з панівних висот над селом Логвинове були зняті підрозділи 30-ї бригади, і рано вранці Логвинове без бою зайняли проросійські сили, перерізавши таким чином головну магістраль сполучення Дебальцевого з українськими тилами. Та вже 10-11 лютого 2014 року під час зачистки населеного пункту Логвинове завдяки сміливості та блискавичним рішучим діям Володимира Гринюка штурмова група захопила частину населеного пункту, при цьому особисто Володимир Гринюк знищив 3 одиниці бронетехніки та до 30 бойовиків. Під час проведення операції офіцер отримав поранення, але продовжив керувати зведеним підрозділом. Підпорядкований В. Гринюку підрозділ знищив велику кількість бронетехніки та живої сили незаконних збройних формувань. Терористи відступили з Логвинового після масованих ударів української артилерії.
12 лютого частини ЗСУ займають штурмом частину Логвинового та розблоковують трасу Артемівськ— Дебальцеве. Танкісти 1 отбр у 20-хвилинному бою під Логвиновим ліквідували щонайменш 8 російських Т-72 5-ї танкової бригади. Серед інших в бою брала участь 5 рота 1-ї танкової бригади— три із п'яти Т-64БМ «Булат» капітана Олександра Мороза. Рота прикривала танки 30-ї бригади, що йшли на Логвинове.
30 омбр
В січні-лютому 2015 підрозділи 30 бригади активно приймали участь в боях на Дебальцівському напрямку за населені пункти Вуглегірськ, Логвинове, Нікішине, Рідкодуб, Чорнухине, Санжарівку, Троїцьке, та безпосередньо Дебальцеве. Під час бою за Логвинове бійці бригади в меншості взяли в полон 17 бойовиків незаконних збройних формувань.
13 окремий мотопіхотний батальйон(13 ОМПБ)
13 ОМПБ - військове мотопіхотне формування Сухопутних військ Збройних сил України чисельністю у батальйон. Базується в смт Вороніж Сумської області. На даний час перебуває в підпорядкуванні 58-ї окремої мотопіхотної бригади.
Батальйон був створений в 2014 році з мешканців Чернігівської області як відповідь на російську агресію і мав назву добровольчий 13 батальйон територіальної оборони «Чернігів-1». Влітку 2014 року особовий склад батальйону вів бої в Луганській області в районі Станиці Луганської. У листопаді 2014 року 13 батальйон територіальної оборони був переформатований на 13-й окремий мотопіхотний батальйон 1 танкової бригади. Взимку 2015 року у повному складі брав участь у боях на Дебальцевському плацдармі за Вуглегірськ та Дебальцево, утримував рубежі на блокпостах 1301 та 1302. В лютому 2015 року ввійшов до складу новоствореної 58 омпбр.
Комментариев:0