Перша допомога при утопленні

Вода завжди сприяла зміцненню здоров'я людей, тому більшість із нас намагається провести відпочинок біля моря, річки, озера. Проте вода приносить не тільки користь, вона може бути й причиною трагедії.

Аналіз загибелі людей у воді виявив, що найбільше трагічних випадків трапляється у необладнаних для купання місцях (близько 90%). На організованих пляжах біля річок, озер, морів випадків утоплення людей значно менше (приблизно 1%).
Утоплення – це один із видів асфіксії, при якому механічним чинником є будь-яка рідина (вода, вино, нафта тощо), яка потрапляє у дихальні шляхи. Для того, щоб людина загинула від утоплення, необов'язковим є занурення тіла у велику водойму. Людина може втопитися навіть у калюжі, тазу, діжці тощо. Це можливо у випадках, коли особа в стані сильного алкогольного сп'яніння або, наприклад, під час епілептичного нападу потрапляє обличчям у калюжу води.
Людина, перебуваючи під водою, спочатку затримує дихання, зазвичай, протягом 1 хвилини, іноді трохи довше, що залежить від витривалості і тренованості. Коли затримувати дихання більше неможливо, рот розкривається, і вода стрімко надходить у дихальні шляхи, одночасно частково потрапляючи і в шлунок. Людина починає дихати у воді – настає період задишки. Під час першого вдиху вода надходить у горло, внаслідок чого подразнюється слизова оболонка і виникає кашель. Після цього настає нетривале припинення дихання, потім з'являється кінцеве дихання, яке через 5-6 хвилин припиняється, а через 10-15 хвилин настає смерть.
Розрізняють два види утоплення: справжнє чи синє утоплення, при якому вода заповнює легені, і синкопальне (біле) утоплення, коли вода не проникає в легені. Синій тип утоплення спостерігається в теплу пору року при купанні у прісній воді ставка, річки, озера. Потопаючий не відразу занурюється у воду, а намагається втриматися на її поверхні, борсається і при цьому вдихає і заковтує велику кількість води. Через заповнені водою альвеоли кисень не може проникнути у кров, розвивається гіпоксія – кисневе голодування, воно і обумовлює синій колір шкіри.
Синкопальне (біле) утоплення частіше зустрічається у жінок та дітей під впливом різкого раптового охолодження, сильного емоційного потрясіння. Виникає захисна рефлекторна реакція, яка проявляється спазмом м’язів гортані, зупинкою дихання та серцевої діяльності. У зв’язку зі спазмом капілярів потерпілі мають бліде забарвлення шкіри, їх називають «білими» утопленими. Цей тип утоплення найбільш перспективний з точку зору можливості повернення постраждалого до життя при проведенні реанімаційних заходів.
При утопленні необхідно якнайшвидше витягти постраждалого з води. Перш ніж кинутися у воду, потрібно швидко оцінити становище і вибрати спосіб надання допомоги. Іноді, якщо випадок трапився біля берега, можна кинути з суші предмет, за який може вхопитися потопаючий: рятівне коло, дошку, мотузку. Якщо поблизу є човен, необхідно використати його. Якщо потопаючий перебуває на поверхні води, то бажано заспокоїти його ще здалеку, а якщо це не вдається, то краще доплисти до нього ззаду, щоб уникнути захоплень, від яких часом буває важко звільнитися. Одним з ефективних прийомів, який дозволяє звільнитися від подібних судомних обіймів, є занурення з потопаючим у воду. У таких обставинах він, намагаючись залишитися на поверхні, відпустить рятувальника.
Доставивши потопаючого на берег, приступають до надання першої допомоги, характер якої залежить від його стану. Якщо потерпілий знаходиться у свідомості, у нього задовільний пульс і збережено дихання – достатньо укласти його на суху жорстку поверхню таким чином, щоб голова була низько опущена, потім роздягнути, розтерти руками або сухим рушником. Бажано напоїти гарячим чаєм, загорнути у теплу ковдру і дати відпочити.
Характер надання невідкладної медичної допомоги при синьому та блідому утопленні має деякі від’ємності.
При наданні першої медичної допомоги при блідому утопленні після вилучення з води не слід витрачати час на визначення ознак життя (наявність пульсу на сонній артерії і реакції зіниць на світло), а починати надавати допомогу з видалення води з шлунку і дихальних шляхів. Для цього маленьку дитину можна перевернути догори ногами і потрясти, а дорослого перекинути, як коромисло, через спинку лавки або через своє зігнуте коліно і сильно натиснути на спину. Потім очистити йому рот від піску і водоростей і натиснути на корінь язика, намагаючись викликати блювоту. Якщо блювота з'явилася, то це означає, що людина жива і немає необхідності проводити реанімаційні заходи. Просто треба продовжувати ретельно видаляти воду з дихальних шляхів, стискаючи грудну клітку з боків і натискаючи на корінь язика. Коли вода перестане виділятися, постраждалого перевертають на живіт або на бік, тепло вкривають і викликають «швидку допомогу», якщо її ще не викликали. Якщо блювотний рефлекс відсутній – перевіряють реакцію зіниць на світло і пульс на сонній артерії і при їх відсутності приступають до реанімації.
При наданні першої медичної допомоги при блідому утопленні немає необхідності витрачати час на видалення води з легенів та шлунку і переносити потерпілого в тепле приміщення, якщо у нього відсутні ознаки життя. Треба негайно приступити до реанімації. Якщо у потерпілого з'явився пульс на сонній артерії і самостійне дихання, його необхідно перенести в тепле приміщення, переодягнути в суху білизну і напоїти теплим чаєм. Викликати «швидку допомогу». Необхідно пам'ятати, що при утопленні в холодній воді є всі шанси врятувати постраждалого, як би довго він не перебував на холоді, адже низька температура відтерміновує час настання біологічної смерті. Тому і реанімаційні заходи йому необхідно проводити тривалий час.
ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ РЕАНІМАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ ВИКОНУЙТЕ НАСТУПНІ ДІЇ:
1. Покладіть постраждалого на спину, на тверду поверхню.
2. Однією рукою відкрийте йому рота, пальцями іншої руки, загорнутими у серветку або носову хустинку, видаліть з порожнини рота пісок, мул та інші чужорідні тіла.
3. Рукою, підкладеною під потилицю, максимально розігніть хребет у шийному відділі (це не потрібно робити, якщо є підозра на пошкодження цього відділу хребта), за підборіддя висуньте вперед нижню щелепу. Утримуючи її в такому стані однією рукою, другою стисніть крила носа.
4. Наберіть повітря у свої легені, щільно охопіть відкритий рот пацієнта та зробіть пробне вдування повітря в його легені. Одночасно «краєм ока» контролюйте підіймання грудної клітки, якщо воно є – продовжуйте. У випадку, якщо грудна клітка не підіймається або підіймається надчеревна ділянка, повторіть все з пункту № 2. Якщо щелепи постраждалого щільно стиснуті або є пошкодження щелепи, язика, губ, проводьте штучну вентиляцію не методом «рот в рот», а «рот в ніс», затискаючи при цьому не ніс, а рот.
5. Для зовнішнього массажу серця розташуйтесь з боку від хворого; основу долоні однієї кисті руки покладіть вздовж передньо-нижньої поверхні грудини, основу другої долоні - впоперек першої, розігніть руки в ліктьових суглобах. Робіть ритмічні поштовхи всією масою тулуба, зміщуючи грудину в напрямку до хребта з частотою 100-120 рухів за хвилину. Ознакою правильності виконання закритого масажу серця є наявність пульсових поштовхів на сонних артеріях синхронно з натисканням на грудину.
6. Співвідношення кількості вдувань до натискань на грудину 2:30 незалежно від кількості рятувальників.
7. Через кожних 2 хвилини серцево-легеневу реанімацію необхідно на декілька секунд припинити для перевірки чи не з’явився пульс на сонних артеріях.
Масаж серця та штучну вентиляцію легень необхідно проводити до відновлення дихання, пульсу, звуження зіниць, покращення кольору шкіри. У тих випадках, коли протягом 30-40 хвилин, незважаючи на правильно проведену реанімацію, змін у стані хворого немає або з’являються трупні плями, задубіння, реанімаційні заходи припиняються.
ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ НА ВОДІ НЕ МОЖНА:
- залишати дітей без нагляду поблизу водойм;
- купатися без нагляду дорослих, які вміють плавати і володіють прийомами надання першої допомоги при утопленні;
- купатися з човнів і плотів, поблизу шлюзів, пристаней і мостів;
- запливати за межі відведених для купання місць;
- входити у воду після прийому алкоголю і в найближчі 1,5-2 години після вживання їжі, у стані фізичного і психічного втомлення, після тривалого перебування на сонці;
- дуже небезпечно стрибати у воду, особливо у незнайомій водоймі, глибина якої невідома, головою вниз, оскільки це нерідко призводить до пошкодження шийних хребців.
Починати купатися рекомендується у сонячну, безвітряну погоду, при температурі води +17-19°С, повітря +20-25°С. У воді потрібно знаходитися 10-15 хвилин.
Із матеріалів Медичний відділ

 

Перша допомога при утопленні

 

Обнаружили ошибку или мёртвую ссылку?

Выделите проблемный фрагмент мышкой и нажмите CTRL+ENTER.
В появившемся окне опишите проблему и отправьте Администрации ресурса.

Комментариев:0

Про сайт

Інформаційний ресурс військової тематики північного регіону. Огляд військових новин, військово-політичних подій в Україні та світі, новини озброєння та технологій, оснащення та екіпірування. При копіюванні матеріалів використовуйте активний гіперлінк посилання на сайт Пишіть нам на E-mail: prsspivnich@ukr.net Посилання та гіперлінк (для Інтернет-сайтів) при використанні матеріалів сайту обов'язкові.