"У своєму місті, в рідному районі ми знаємо всі шпаринки, всі найкращі позиції та глухі заковулки - це найбільша перевага територіальної оборони над ворогом!"
У мирному житті Валерій працював на текстильному підприємстві. В Чернігові закінчив технікум, здобув подальшу професію в Національному університеті «Чернігівська Політехніка». Всю свою військову підготовку отримав у школі на уроках Захисту Вітчизни. Але до початку бойових дій юнаку навіть не доводилося стріляти зі зброї.
"Коли почалася війна, без вагань зрозумів - час братися за зброю та захищати Україну. Спочатку я переживав, не стільки щодо обстрілів, як стосовно бойового зіткнення з противником. Зрозумів, що вистрілити в людину дуже важко. Та коли почалися бої, то ми з побратимами вирішили що не здамося перед російськими окупантами, будемо воювати до кінця.
Ті люди, що добровольцями разом з кадровими військовими взяли зброю до рук, не побоялися обстрілів - дуже стійкі та міцні. Після пережитих авіабомбордувань, вони вже мало чого бояться у цьому житті. Важко передати нашу радість, коли завдяки зенітчикам, ворожі бомбардувальники виявилися важчими за повітря, та сипалися з неба.
На серці була тривога за своїх близьких тацивільних, які лишились у місті. Тримаючи оборону від окупантів, ми в окопах найперше думали про людей в бомбосховищах та підвалах, які потерпали від рашистських обстрілів».
Зусиллями всіх воїнів, волонтерів, медиків, комунальників, всіх українців - ми відстояли Сіверщину. Народ з такими мужніми та щирими людьми перемогти неможливо. Тож не сумніваємося - ворога буде знищено! Віримо у ЗСУ!
Комментариев:0