Коли все почалося, то для дружини і дітей обладнав у підвалі прихисток. Сам через кілька днів пішов добровольцем до військкомату

У Чернігові Роман працював провізором. А з військової підготовки – тільки військова кафедра. Та з приходом російської окупаційної орди в Україну, зокрема на Чернігівщину, хлопцю прийшлося стати справжнім бойовим медиком.
«Коли все почалося, то для дружини і дітей обладнав у підвалі прихисток. Сам через кілька днів пішов добровольцем до військкомату. Там пояснив, що я – не лікар. Нащо мені відповіли: краще, ніж нічого. Тому надалі освоював медичні навички», - розповідає Роман про початок свого військового шляху.
Рома служить на посаді начальник медичної служби одного з підрозділів оперативного командування «Північ». Згадує перший обстріл. «Це було як раз на 8 березня. Увечері привітав дружину. А потім нас накрили. Це було на першому блок-посту на в’їзді у Чернігів. Потім ми висунулися у Количівку, де майже місяць тримали оборону міста і не дали ворогу пройти», - пригадує хлопець. – «На жаль, через постійні артилерійські обстріли страждали цивільні люди. Після розбомблення росіянами мосту через Десну Количівка опинилася відрізаною, зокрема і від медичної допомоги. Були тільки жінка-фельдшер і я».
Тому Роману прийшлося рятувати не тільки своїх побратимів, а й надавати медичну допомогу місцевим мешканцям, що було частіше. Також у Количівці армієць познайомився з родиною медиків, зокрема хірургом обласної дитячої лікарні, який став своєрідним учителем для військового, передавши досвід.
«Героїчних вчинків не вчиняв. Просто робив свою роботу. На моєму місці, думаю, так би робив кожен», - скромно зауважує хлопець і зазначає, що з затишшям на Чернігівщині менше задач не стало: уся документація щодо лікування, поранень, реабілітації тощо – на його плечах, адже це також великий і серйозний шмат роботи.
На захисника вдома чекає родина – дружина та двоє синів, з якими мріє прогулятися під мирним українським небом. А ще зізнається, що за можливості і після перемоги продовжить службу в Збройних Силах України: «Розумію, що мої навички тут більш потрібні».
«…Щоб не падали духом, вірили в перемогу, у Збройні Сили України, підтримували один одного. Усе буде Україна! Ми переможемо!», - такі слова адресував до українців захисник.
 

Коли все почалося, то для дружини і дітей обладнав у підвалі прихисток. Сам через кілька днів пішов добровольцем до військкомату

 

Коли все почалося, то для дружини і дітей обладнав у підвалі прихисток. Сам через кілька днів пішов добровольцем до військкомату

 

Коли все почалося, то для дружини і дітей обладнав у підвалі прихисток. Сам через кілька днів пішов добровольцем до військкомату

 


Обнаружили ошибку или мёртвую ссылку?

Выделите проблемный фрагмент мышкой и нажмите CTRL+ENTER.
В появившемся окне опишите проблему и отправьте Администрации ресурса.

Комментариев:0

Про сайт

Інформаційний ресурс військової тематики північного регіону. Огляд військових новин, військово-політичних подій в Україні та світі, новини озброєння та технологій, оснащення та екіпірування. При копіюванні матеріалів використовуйте активний гіперлінк посилання на сайт Пишіть нам на E-mail: prsspivnich@ukr.net Посилання та гіперлінк (для Інтернет-сайтів) при використанні матеріалів сайту обов'язкові.