Терикони. Взяття під вогневий контроль міста Докучаєвськ

Докучаєвськ - місто в Донецькій області, яке з початку бойових дій на сході України перебувало під контролем українських Збройних Сил. Розташований в 16 км від Волновахи, між Донецьком та Маріуполем, Докучаєвськ стояв осторонь головних подій весни-літа 2014 року, аж до відкритого вторгнення російських військ на територію України та сумнозвісних Іловайських подій. 24 серпня 2014 року, одночасно з наступом на Іловайськ, загони проросійських збройних угруповань почали наступ з Донецька на селище Оленівка і далі на Докучаєвськ. Згідно повідомлення, о 4 годині ранку, після артилерійської підготовки із застосуванням систем залпового вогню, до Оленівки висунулася піхота проросійських сил за підтримки 5 танків

Терикони. Взяття під вогневий контроль міста Докучаєвськ

 

ОКУПАЦІЯ ДОКУЧАЄВСЬКА 

В ніч з 23 на 24 серпня російські війська перетнули кордон в Приазов’ї і широким фронтом рушили вперед на Старобешівському, Волноваському, Маріупільському напрямках. 24 серпня 2014 року українські медіа повідомили, що загони проросійських збройних угруповань почали наступ з Донецька на селище Оленівка.

О 4 годині ранку, після артилерійської підготовки із застосуванням систем залпового вогню, до Оленівки висунулася піхота проросійських сил за підтримки 5 танків. Зі спогадів Миколи Тишика, танкіста51-ї бригади, неприцільний артилерійський обстріл противник почав о 4 ранку. Російські танкісти у 6:23 ранку зайняли селище Луганське і далі висунулись на Оленівку, на блокпост Сигнальний. Згідно зі слів бойовиків, головний танк у колоні ще до бою виявив несправність гідростопору гармати, він вийшов зі строю і пішов у поле лагодитись. Інші ж танки почали обстріл українського блокпосту, намагаючись вразити можливі позиції, техніку і вогневі точки українських військ.

Атака противника розпочалася близько 8 ранку. Побачивши російський танк, екіпаж Миколи Тишика першим пострілом підбив противника, влучивши в башту. Підбитий танк спалахнув і невдовзі вибухнув, спричинивши паніку серед нападників. Один з їх танків все ж поцілив український танк осколковим снарядом у башту, завдавши незначні пошкодження. Інші два танки Т-72 почали хаотичний відступ, під час якого один передом, а інший задом впали у канаву. Їх танкісти евакуювалися і втекли. Четвертий танк вийшов з бою, забравши пораненого мехвода.

В результаті бою українська сторона втратила підбитими БМП-2 і МТ-ЛБ. Проросійські сили втратили танк Т-64БВ згорілим, і два Т-72 покинутими: перший моделі Т-72Б зр. 1989 був затоплений повністю, його не змогли витягти. Другий Т-72Ббув узятий трофеєм, і його передали батальйону міліції «Дніпро-1».

Тим часом з Мелітополя на підтримку основним силам АТО 24 серпня своїм ходом висунулися 3 зведений бтгр 72 омбр, який 28 серпня з ходу вступив у бій за Старобешеве поблизу Іловайська, та 1 зведений бтгр 72омбр, в завдання якого входило утримання противника по лінії Ольгинка-Новотроїцьке-Миколаївка-Новогнатівка. Закріпившись на вказаних рубежах, 5 вересня 1 бтгр спробував розвинути успіх, для чого направив на розвідку до Докучаєвська, який на той час ще не був захопленим ворогом. Власне, основним завданням екіпажів двох БМП було позначити присутність в місті українських сил, але вже надвечір до міста прибули переважаючі сили противника і обидві машини, БМП розвідгрупи та 1 БТГР, змушені були покинути місто.

Протягом тривалого часу противник використовував Докучаєвськ та терикони довкола нього для систематичних обстрілів мирних населених пунктів України. Найбільше «діставалось» розташованим неподалік Новотроїцькому та Миколаївці, залишивши десятки зруйнованих будинків, нанісши поранення цивільним мешканцям.

13 січня 2015 року, внаслідок обстрілу бойовиками блокпосту під Волновахою, загинуло 12 мирних мешканців, ще 17 було поранено. Розслідування Служби безпеки України і Генпрокуратури України встановило, що обстріл блокпосту вели з окупованого Докучаєвська три мобільні групи реактивного дивізіону «Ангели аду» 5-ї армійської бригади «Оплот». Командування операцією здійснював Сінельников А. О., 1964р.н., полковник Збройних сил РФ, а польовим командиром був Шпаков Ю. М., 1979р.н., громадянин України.

17 січня 2015-го під час супроводу новоприбулих офіцерів до позицій українських військових група 72-ї бригади потрапив у засідку; на вимогу противника здатись у полон військовослужбовці відповіли відмовою та вступили в бій. В ході бою прапорщик Віктор Сігаєв знищив декілька ворогів, однак зазнав поранень, не сумісних з життям.

21 січня поблизу міста тривали запеклі бої. Проросійські бойовики стріляли з двох САУ. Була зафіксована група бойовиків, які маскувалися під підрозділи Збройних сил України і намагалися чинити провокації..

З 27 на 28 січня передова мобільна група одного з українських підрозділів поблизу Докучаєвська із засідки знищила 2 мінометні розрахунки терористів– під час їх висування на обладнану заздалегідь вогневу позицію. На початку лютого 2015-го поблизу Докучаєвська українська мобільна бригада ліквідувала 3 самохідні установки бойовиків в той момент, коли вони заправлялися.

Протягом 4-14 лютого 3 БТГР 72 омбр разом з приданими танковими та артилерійськими підрозділами вели бої за с. Петрівське на схід від Докучаєвська. 13 лютого українські військові захопили Петрівське, але змушені були відступити на попередні позиції, стикнувшись з переважаючими силами противника. 14 лютого військовослужбовці 3 БТГР успішно відбили танкову атаку противника і захопили панівну висоту – один з курганів поблизу Петрівського, з якого у прямій видимості опинились Докучаєвськ, Стила, Петрівське.

 

ВСТАНОВЛЕННЯ ВОГНЕВОГО КОНТРОЛЮ ЗСУ НАД ДОКУЧАЄВСЬКОМ

У зв’язку з подіями в ДАП та на Дебальцевському плацдармі та оголошеним перемир’ям, ситуація поблизу Докучаєвська певний час лишалася статичною. В серпні 2015 року 72 омбр розвинула успіх на Новоласпинсько-Білокам’янському напрямку, звільнивши кілька квадратних кілометрів української території і просунувшись на схід від Докучаєвська. Цей успіх дав можливість бригаді в грудні 2015 року розпочати дії по захопленню Докучаєвських териконів, які були завершені до лютого 2016 року. Три високі терикони довкола окупованого міста – «Еверест», «Банан» і «Кандагар» охоплювали його підковою з трьох боків, давали повний вогневий контроль над Докучаєвськом, унеможлививши для противника обстріли мирних українских населених пунктів на цій території.

В травні 2016 року військовослужбовцями 9 роти 72 омбр був зайнятий також курган «Наглий», що дозволило взяти під вогневий контроль Петрівське, Стилу, і розташований в 10 км Докучаєвськ з півдня.

В червні 2016 року, виходячи на ротацію, 72 омбр передала вогневий контроль над містом 30 омбр. Військовослужбовці 30 омбр розвинули успіх Збройних Сил України під Петрівським, приступивши впритул до даного населеного пункту і закріпившись на териконах довкола міста.

25 травня 2018 року 93 ОМБр в районі Петрівського просунулася вперед, витіснивши бойовиків з їх укріплень і зайнявши стратегічну висоту в «сірій зоні».

Навесні 2019 року території від Тарамчука до с. Ясне поблизу Докучаєвська були звільнені військовослужбовцями 24 омбр, які просунулись тут практично до межі міста, взявши під вогневий контроль його північно-західні околиці.

На даний час місто перебуває в напівоточенні, під повним вогневим контролем українських військових, тому активних дій бойовики в місті не провадять.

Обнаружили ошибку или мёртвую ссылку?

Выделите проблемный фрагмент мышкой и нажмите CTRL+ENTER.
В появившемся окне опишите проблему и отправьте Администрации ресурса.

Комментариев:0

Про сайт

Інформаційний ресурс військової тематики північного регіону. Огляд військових новин, військово-політичних подій в Україні та світі, новини озброєння та технологій, оснащення та екіпірування. При копіюванні матеріалів використовуйте активний гіперлінк посилання на сайт Пишіть нам на E-mail: prsspivnich@ukr.net Посилання та гіперлінк (для Інтернет-сайтів) при використанні матеріалів сайту обов'язкові.